НЕСВОЄЧАСНО ПОВЕРНУТА ВАЛЮТНА ВИРУЧКА

17072
валюта
валюта

НЕСВОЄЧАСНО ПОВЕРНУТА ВАЛЮТНА ВИРУЧКА

Існують кілька способів нейтралізації пені за несвоєчасне повернення валютної виручки. Як відомо, за загальним правилом, установленим ст. 1 Закону № 185, строк надходження валют­ної виручки становить не більше 180 кален­дарних днів:

  • при експорті продукції — з дати її митно­го оформлення (виписки вивізної митної де­кларації);
  • при експорті робіт (послуг), прав інте­лектуальної власності — з моменту підписан­ня акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Утім НБУ згідно із ч. З ст. 1 Закону № 185, має право тимчасово (на строк до 6 місяців) змінювати граничний термін повернення ва­лютної виручки. І за останні роки він неодно­разово користався цим правом, установлюючи 90-денний строк повернення інвалюти замість 180-денного.

Для довідки: реквізити та строки дій відповід­них постанов НБУ зазначено в таблиці.

 

№ з/п Період, протягом якого діяв 90-денний строк повернення валютної виручки (д/м/р) Реквізити постанови Правління НБУ
Початок Закінчення Дата
1 19.11.12 18.05.13 16.11.12 475
2 20.05.13 19.11.13 14.05.13 163
3 20.11.13 17.05.14 14.11.13 453
4 20.05.14 20.08.14 12.05.14 270
5 21.08.14 21.11.14 20.08.14 515
6 22.11.14 02.12.14 20.11.14 734
7 03.12.14 03.03.15 01.12.14 758
8 04.03.15 03.06.15 03.03.15 160

За порушення строку повернення валютної виручки згідно зі ст. 4 Закону № 185 нарахо­вується пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаної виручки. При цьому суму виручки, виражену в інвалюті, пе­рераховують у гривні за валютним курсом НБУ що діяв на день виникнення заборгованості. Заборгованість іноземного покупця за відван­тажені йому товари (роботи, послуги) підтвер­джує вивізна митна декларація або акт.

Загальний розмір валютної пені не може перевищувати суму неодержа­ної виручки.

Стягувати її мають право органи податкової (наразі — фіс­кальної) служби.

Однак із загального правила є низка винят ків, якими можна скористатися. їх ми й розгля немо далі.

Реєстрація в зоні АТО звільняє експортера від пені.

Законом № 1669 було змінено ст. 4 Закону № 185: наразі від пені звільняються суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, на період її прове­дення.

Відповідно до ч. 2 Закону № 1669 територією проведення АТО є територія України, на якій розташовані населені пункти, де проводиться АТО. їх визначено в Переліку, затвердженому розпорядженням КМУ від 30.10.14 р. № 1053-р. Однак уже 05.11.14 р. це розпорядження було зупинено іншим розпорядженням КМУ від 05.11.14 р. № 1079-р.

Отже, коли Кабмін знову встановить перелік населених пунктів, що належать до території проведення АТО, суб’єкти господарювання, які здійснюють на ній свою діяльність, отрима­ють право не нараховувати пеню за порушення строків повернення валютної виручки.

Перевищення 90 днів: як отримати висновок

У ч. 1 ст. 1 Закону № 185 установлено, що пе­ревищення граничного строку повернення ва­лютної виручки потребує висновку централь­ного органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного роз­витку. Таким органом нині є Міністерство еко­номічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку).

Випадки, коли Мінекономрозвитку може надавати свої висновки, пере­лічено в ч. 1 ст. 6 вищезгаданого Закону.

Отже, для одержання належного висновку резидент подає в Мінекономрозвитку такі до­кументи:

1)  лист-звернення в довільній формі з даними про стан виконання ЗЕД-договору (контракту), сумою заборгованості та обґрунтуванням необхідності подовження встановленого строку на певний період;

2)  засвідчені копії:

  • ЗЕД-договору (контракту) українською мовою або з дода­ванням перекладу;
  • документів, що підтвер­джують здійснення зовнішньо­економічної операції (платіж­них банківських документів, довідок банків, вантажних мит­них декларацій, коносамента, актів приймання-передачі това­ру (виконання робіт, надання послуг) тощо).

Про звернення за висновком до Мінеконом­розвитку суб’єкту ЗЕД потрібно повідомити фіскальний орган за місцем своєї держреєстра-ції. Цей держорган протягом 10робочих днів пі­сля отримання документів повинен або видати свій висновок за формою, затвердженою нака­зом Мінекономіки України від 18.01.08 р. № 15, або письмово відмовити в його видачі із зазна­ченням підстави. Детальніше з порядком надан­ня такої адміністративної послуги можна ознайо­митися в наказі Мінекономрозвитку України від 11.06.13 р. № 621. Зауважимо лише, що висновок видається на безоплатній основі.

«Привілейовані» строки повернення виручки

Кілька винятків із загальних строків повер­нення валютної виручки встановлено ст. 6 Закону № 185.Так, 500-денний строк розрахун­ків за експортно-імпортними операціями вста­новлено для:

  • суб’єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст. 1 Закону України «Про кос­мічну діяльність» від 11.96 p. № 502/96-ВР, за виконання робіт із виготовлення (розробки) аг­регатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх аг­регатів, систем і комплектуючих;
  • суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розви­ток літакобудівної промисловості» від 07.01 р.

№ 2660-ІП, за виконання робіт із розробки, виробництва, пе­реобладнання, ремонту, мо­дифікації, технічного обслуго­вування авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

А для операцій інвесторів (представництв іноземного ін­вестора на території України) за угодами про розподіл продук­ції, які здійснюються для потреб такої угоди, граничні строки по­вернення валютної виручки вза­галі не застосовуються.

У випадку виникнення форс-мажорних обставин на весь пе­ріод їх дії перебіг строків по­вернення валютної виручки зупиняється та по­новлюється з дня, наступного за днем закінчення дії цих обставин. Підтвердженням форс-мажор­них обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, іншої вповноваже­ної організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

«Обійти» пеню допоможе суд

Ще один спосіб оминути застосування пені за неповернення валютної виручки — звернення до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 185 у разі прийняття до розгляду позову про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання ним строків, передбачених експортно-імпортними контрак­тами, перебіг строку повернення валютної ви­ручки зупиняється й пеню за його порушення не сплачують.

У разі задоволення такого позову валютна пеня не стягується взагалі з дати прийняття позову до розгляду судом. Якщо таке рішення надане банку, який здійснює контроль за надхо­дженням валютної виручки, банк, відповідно до п. 5.10 Інструкції № 136, не надає податковому органу інформацію про її ненадходження.

Але якщо суд відмовить у позові (повністю або частково), припинить (закриє) проваджен­ня у справі чи залишить позов без розгляду, перебіг строків повернення валютної виручки поновлюється й пеня повинна сплачуватися за кожний день прострочення, включаючи період розгляду позову в суді.

Звертатися з таким позовом можна в ук­раїнський суд, Міжнародний комерційний ар­бітражний суд або до Морської арбітраж­ної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Основною проблемою при розгляді таких справ в українських господарських судах є нор­ма ч. 2 ст. 15 ГПКУ відповідно до якої спори, що виникають при виконанні госпдоговорів (сюди входить і стягнення заборгованості), розглядаються за місцезнаходженням відпові­дача. У випадку подання позову про стягнення заборгованості з нерезидента діє також ст. 124

ГПКХякою встановленого підсудність справ за участі іноземних суб’єктів господарювання визначається ГПКХ законом або діючим між­народним договором.

У більшості випадків усе це означає, що звер­татися до суду потрібно на території місце­знаходження нерезидента. Однак можна побу­дувати господарські відносини таким чином, що з’явиться можливість звернутися в український суд. Якщо позов одночасно подається до двох осіб, то відповідно до ч. З ст. 15 ГПКУ справи в спорах за участі кількох відповідачів розглядаються гос­подарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Наприклад, якщо зобов’язання нерезидента гарантоване поручительством юридичної або фізичної особи з місцем знаходження в Україні, то позов про стягнення заборгованості може по­даватися до нерезидента та його українського поручителя як до солідарних боржників в ук­раїнському суді. Задоволення позову в такому випадку надасть можливість не нараховувати пеню на суму неповерненої валютної виручки.