Як заповнити підсумкову податкову накладну
З 2015 року працює повністю оновлений Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957 (далі — Порядок № 957). В ньому є пояснення щодо заповнення підсумкової ПН. Її оформлюють щодня за підсумками операцій у випадку (п. 13 Порядку № 957):
- постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу — неплатнику ПДВ, якщо розрахунки проведено через касу, РРО, банк, платіжний термінал;
- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких установлюють на підставі показів приладів обліку, що фіксують суму платежу, ПДВ та індивідуальний податковий номер продавця (за винятком тих, форми яких установлені міжнародними стандартами);
- надання покупцю касових чеків із вартістю поставлених товарів, послуг із загальною сумою ПДВ (із зазначенням фіскального й податкового номера постачальника). Зрозуміло, що в підсумок не включають
- постачання, на які оформлюють окремі ПН, що передаються покупцю — платнику ПДВ.
Як оформити таку ПН?
1) у лівій верхній її частині зазначають тип причини — 11 (п. 9 Порядку 957).
2) у полі «Особа (платник податку) — покупець» записують «Неплатник», а в полі «Індивідуальний податковий номер покупця» — «100000000000» (п. 12 Порядку № 957).
Більше в Порядку № 957 жодного слова про підсумкові ПН.
В останньому абзаці п. 12 Порядку № 957 сказано: у випадках, якщо в цьому пункті відсутня вказівка щодо оформлення окремих рядків ПН із даними про покупця, їх залишають порожніми. Нулі, про креслення та інші символи не проставляють.
Тож, поля «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «Номер телефону», а також відведені для дати та номера договору залишають порожніми. При цьому в полі:
«Вид цивільно-правового договору» зазвичай записують «договір купівлі-про-дажу» або «договір постачання «;
«Форма проведених розрахунків» — «готівка».
А ось що писати в табличній частині ПН у графах «Номенклатура товарів/послуг продавця» та «Одиниця виміру товару/послуги» нічого не сказано.
А за загальною вимогою в ПН потрібно зазначати повну номенклатуру проданих за день товарів та їх кількість. А як відомо, товари в магазині можуть вимірятися в штуках, літрах, кілограмах тощо.
Однак нещодавно в категорії 101.19 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі — ЗІР), відповідаючи на запитання «Чи потрібно в податковій накладній, виписаній за щоденними підсумками операцій, зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД при постачанні підакцизних та імпортованих товарів?», податківці пояснили: у підсумковій ПН при постачанні вітчизняних товарів «суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звiтi».
Отже, податківці рекомендують продавцям вітчизняних товарів у таблиці підсумкової ПН робити запис одним рядком, відображаючи загальну вартість проданих товарів.
Можна керуватися скасованими рекомендаціями контролерів. Адже їхнє скасування, як сказано в ЗІР, викликано змінами в
Порядку № 957. А оскільки в частині заповнення підсумкових ПН жодних новацій Порядок № 957 не додав, вважаємо, старі роз’яснення
підійдуть для нашої ситуації. Щоправда, це не стосується реквізиту «одиниця виміру».
Як відомо, у старій редакції Порядку № 957 одиницями вимірювання фігурували шт., кг, м, см, куб. м, куб. см, л, послуга тощо. А тепер у ньому сказано: «Графи 5.1, 5.2 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку».
Але в Класифікаторі системи позначення одиниць вимірювання та обліку, затвердженому наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8, можна легко знайти як грн із кодом 2454, шт із кодом 0796, так і багато інших одиниць вимірювання. Думаємо, в цьому випадку можна зазначати не тільки гривні, але й, наприклад, штуки, які відображають кількість продажів.
У будь-якому випадку, реєстраційні санкції не зможуть застосувати, ні якщо постачання спрямовані неплатникам ПДВ, ні якщо постачають пільгову продукцію. Отже, штрафи, встановлені ст. 120і «Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних» Податкового кодексу України, роздрібних торговців не торкнуться, позаяк із назви самої статті зрозуміло, їх накладають на тих продавців, які продають товари платникам ПДВ. А при пільгових поставках просто немає бази для застосування штрафу. Адже в ПН на пільгове постачання податкових зобов’язань немає. Проте 170-гривневого адмінштрафу за порушення порядку ведення податкового обліку в будь-якому випадку не оминути (ст. 163 Кодексу про адміністративні правопорушення). А при повторному порушенні протягом року штраф збільшиться до 255 грн.