Як заповнити підсумкову податкову накладну

Як заповнити підсумкову податкову накладну

З 2015 року працює повніс­тю оновлений Порядок заповнення податко­вої накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957 (далі — Порядок № 957). В ньому є пояснення щодо заповнення підсум­кової ПН. Її оформлюють щодня за підсумками опера­цій у випадку (п. 13 Порядку № 957):

• постачання товарів/послуг за готівку кін­цевому споживачу — неплатнику ПДВ, якщо розрахунки проведено через касу, РРО, банк, платіжний термінал;
• виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких установлюють на під­ставі показів приладів обліку, що фіксують суму платежу, ПДВ та індивідуальний податковий номер продавця (за винятком тих, форми яких установлені міжнародними стандартами);
• надання покупцю касових чеків із вартіс­тю поставлених товарів, послуг із загальною сумою ПДВ (із зазначенням фіскального й по­даткового номера постачальника). Зрозуміло, що в підсумок не включають

• постачання, на які оформлюють окремі ПН, що передаються покупцю — платнику ПДВ.

Як оформити таку ПН?

1) у лівій верхній її частині зазначають тип причини — 11 (п. 9 Порядку 957).

2) у полі «Особа (платник подат­ку) — покупець» записують «Неплатник», а в полі «Індивідуальний податковий номер покупця» — «100000000000» (п. 12 Порядку № 957).

Більше в Порядку № 957 жодного слова про підсумкові ПН.

В останньому аб­заці п. 12 Порядку № 957 сказано: у випадках, якщо в цьому пункті відсутня вказівка щодо оформлення окремих рядків ПН із даними про покупця, їх залишають порожніми. Нулі, про креслення та інші символи не проставляють.

Тож, поля «Місцезнаходження (по­даткова адреса) покупця», «Номер телефону», а також відведені для дати та номера договору залишають по­рожніми. При цьому в полі:

«Вид цивільно-правового договору» за­звичай записують «договір купівлі-про-дажу» або «договір постачання «;

«Форма проведених розрахунків» — «готівка».

А ось що писати в табличній частині ПН у графах «Номенклатура товарів/послуг продав­ця» та «Одиниця виміру товару/послуги» нічого не сказано.

А за загальною вимогою в ПН потрібно за­значати повну номенклатуру проданих за день товарів та їх кількість. А як відомо, товари в магазині можуть вимірятися в штуках, літрах, кілограмах тощо.

Однак нещодавно в категорії 101.19 Загально­доступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі — ЗІР), відповідаючи на запитання «Чи по­трібно в податковій накладній, виписаній за що­денними підсумками операцій, зазначати код това­ру згідно з УКТ ЗЕД при постачанні підакцизних та імпортованих товарів?», податківці пояснили: у підсумковій ПН при постачанні вітчизняних то­варів «суми розрахунків за касовими чеками, на­друкованими протягом дня, та суми ПДВ за таки­ми розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звiтi».

Отже, подат­ківці  рекомендують продавцям вітчизняних товарів у таблиці підсумкової ПН робити запис одним рядком, відображаючи загальну вартість проданих товарів.

Можна керуватися скасованими рекомендаціями контролерів. Адже їхнє скасування, як сказано в ЗІР, викликано змінами в
Порядку № 957. А оскільки в частині заповнення підсумкових ПН жодних новацій Порядок № 957 не додав, вважаємо, старі роз’яснення
підійдуть для нашої ситуації. Щоправда, це не стосується реквізиту «одиниця виміру».

Як відомо, у старій редакції Порядку № 957 одиницями вимірювання фігурували шт., кг, м, см, куб. м, куб. см, л, послуга тощо. А тепер у ньому сказано: «Графи 5.1, 5.2 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позна­чень одиниць вимірювання та обліку».

Але в Класифікаторі системи по­значення одиниць вимірювання та обліку, затвердженому наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8, можна легко знайти як грн із кодом 2454, шт із кодом 0796, так і багато ін­ших одиниць вимірювання. Думаємо, в цьому випадку можна зазначати не тільки гривні, але й, наприклад, штуки, які відображають кількість продажів.

У будь-якому випадку, реєстраційні санкції не зможуть застосувати, ні якщо постачання спря­мовані неплатникам ПДВ, ні якщо постачають пільгову продукцію. Отже, штрафи, встанов­лені ст. 120^і «Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають надан­ню покупцям — платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі по­даткових накладних» Податкового кодексу України, роздрібних торговців не торкнуться, позаяк із назви самої статті зрозуміло, їх на­кладають на тих продавців, які продають това­ри платникам ПДВ. А при пільгових поставках просто немає бази для застосування штрафу. Адже в ПН на пільгове постачання податко­вих зобов’язань немає. Проте 170-гривневого адмінштрафу за порушення порядку ведення податкового обліку в будь-якому випадку не оминути (ст. 163 Кодексу про адміністратив­ні правопорушення). А при повторному пору­шенні протягом року штраф збільшиться до 255 грн.