Допомога для АТО. Облік

Допомога для АТО. Облік.

Законодавством розмежено особливості надання, отримання та використання  гуманітраної та благодійної допомоги. П. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073 говорить: Благодійна діяльність — це добровільна осо­биста та/або майнова допомога для досягнен­ня визначених цим Законом цілей, що не пе­редбачає одержання благодійником прибут­ку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику.

Гуманітарна допомога — цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомо­гу у вигляді виконання робіт, надання послуг, яку надають іноземні та вітчизняні донори з гуманних мотивів отримувачам, які потребу­ють її. зокрема, у зв’язку із соціальною неза­хищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникнен­ням надзвичайного стану, для підготовки до збройного захисту держави (абз. З ст. 1 Закону № 1192). Гуманітарна допомога — різновид бла­годійної допомоги й має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її от­римувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону № 5073.

Юрособа (бюджет­на організація) повинна ще бути зареєстрована відповідно до Порядку № 39 у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Для такої реєстрації юрособа подає Мінсоц-політики пакет документів, передбачених п. З Порядку № 39. Потім Міністерство приймає рішення про реєстрацію отримувача гуманітарної допомо­ги та надсилає його копії зацікавленим відом­ствам і заявнику. Крім того, ця допомога повинна бути визнана відповідно до ст. 5 Закону № 1192 уповноваже­ним органом влади як гуманітарна.

Процес отримання бла­годійної допомоги має дещо інакший вигляд. Чинним законодавством не передбачено обов’язку окремої реєстрації отримувачів до­помоги та підтвердження спеціального статусу благодійної допомоги. Нерідко для одержан­ня благодійної пожертви чи гранту укладають окремий письмовий договір відповідно до по­ложень ст.ст. 719.729 ЦКУ стосовно договорів дарування та пожертви. Такі договори не під­лягають обов’язковому нотаріальному посвід­ченню, навіть у випадку благодійної пожертви валютних цінностей.

Для отримання допомоги в іноземній валюті підприємству необхідно відкрити рахунок в відповідній валюті. Така допомога в інвалюті, згідно законодавства не підлягає обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку й має бути використана винятково за цільовим призначенням.

Товари, які ввозять на територію України як гуманітарну допомо­гу, підлягають першочерговому безкоштовно­му спрощеному декларуванню відповідною юрособою з обов’язковим проставленням у то­варосупровідних документах, вантажних мит­них деклараціях клейма «Гуманітарна допомо­га. Продаж заборонено», завіреного печаткою митника (ч. З ст. 8 Закону № 1192). На митну територію України доз­волено ввезення лише таких то­варів (предметів) гуманітарної допомоги, які не створюють загрози життю чи здоров’ю фізосіб та довкіллю.