Добровільна відмова від платника ПДВ

12019

Добровільна відмова від платника ПДВ

ХТО МОЖЕ ДОБРОВІЛЬНО ЗАЛИШИТИ ПДВшні ЛАВИ.

ПДВшну реєстрацію вважають анульованою з дати виключення платника податку з Реєстру платників ПДВ (абз. 2 п. 3.1 Положення про реєстрацію плат­ників податку на додану вартість, затверджено­го наказом МФУ від 14.11.14 р. № 1130, далі — Положення № 1130). Позбутися ПДВшного статусу платник податку може як за влас­ним бажанням, так і з ініціативи контролерів (п. 184.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).

Законодавство дозволяє самостійно відмовитись від статусу платника ПДВ — у кого обсяг оподатковуваних опе­рацій за останні 12 місяців не перевищив 1 млн грн (без ПДВ). Для цьо­го потрібно пропрацювати у ПДВшному статусі не менше 12 місяців. І потім за да­ними розділу І декларацій з ПДВ (колонка «А» ряд. 6, а також ряд. 8 (за винятком ко­ригувань ряд. З і, на наш погляд, ряд. 8.2 та нового ряд. 8.3)) визначити 12-місячний об­сяг постачань. Причому 12-місячний період беруть за деклараціями. А, як відомо, коли ПДВшну реєстрацію здійснено не з першого числа місяця, то першу декларацію оформ­ляють після спливу повного місяця.

ПОРЯДОК І СТРОКИ ЛІКВІДАЦІЇ ПДВшної РЕЄСТРАЦІЇ

Аби скасувати ПДВшну реєстрацію, до по­даткової за місцем своєї реєстрації подають заяву про анулювання реєстрації платника по­датку на додану вартість за формою № 3-ПДВ.  Контролери в категорії 101.01.05 Загальнодоступного інформаційно-довідково­го ресурсу (далі — ЗІР) роз’яснили: заяву про анулювання не надсилають поштою, її пода­ють особисто.

Варто ретельно підійти до оформлення заяви про анулювання. Оскільки, як сказано в п. 5.3 Положення № 1130, якщо в заяві не зазначено обов’язкові реквізити, записано недостовірні чи неповні дані або ж відсутня печатка, підпис за­явника, то контролери її навіть не розглядати­муть. Вони протягом 10 днів від дня її одержання письмово (із зазначенням причини відхилення) запропонують оформити нову заяву. Також упро­довж цього строку може бути отримано відмову й з інших причин (з їх поясненням). Наприклад, якщо доброволець не провів розрахунки з бюд­жетом за останній звітний період. Йому пропо­нують спочатку погасити податкові зобов’язання (далі — ПЗ), а потім повторно оформити згада­ну заяву (п. 5.4 Положення № 1130).

Контролери анулюють реєстрацію в день одержання ними відповідної заяви (п. 5.11 Положення № 1130). Про це податківці пові­домляють письмово протягом 3-х робочих днів після анулювання.

Можна переконатися, що ви не платник ПДВ, зайшовши на сайт Міндоходів http://sfs.gov.ua/anulir. Адже для забезпечення органів держвлади, місцево­го самоврядування, юридичних і фізичних осіб інформацією Міндоходів щодня оприлюднює там відомості про осіб, чию ПДВшну реєстра­цію анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав (пп. 183.13.2 ПКУ).

А от у разі переходу на єдиний безПДВшний податок можна й не по­давати заяву про анулювання ПДВшної реєстрації. Достатньо в заяві про застосування спрощеної системи опо­даткування проставити відповідну по­значку (п. 5.4 Положення № 1130).

А от коли отримано цілковиту відмову в розреєстрації, то впродовж 10 днів після одер­жання заяви про анулювання контролери ма­ють надати письмове пояснення причин такої відмови.

Потрібно повідомити контр­агентів про те, що ви плануєте розпрощатися з ПДВ. А при появі інформації про те, що ви вже не ПДВшник, од­разу довести до їхнього відома.

 

ПДВшні РОЗРАХУНКИ ПРИ АНУЛЮВАННІ

У разі анулювання реєстрації останнім звіт­ним періодом вважають період, що починаєть­ся з дня, наступного за останнім днем попе­реднього звітного періоду, і закінчується днем анулювання.

Якщо, ПДВшну розреєстрацію місячного платника податку проведено 10 лютого, то останнім звітним періодом буде період із 01.02.15 р. по 10.02.15 р. включно. І останню ПДВшну декларацію він повинен по­дати не пізніше 20 березня. А от якщо це квар­тальний платник, то він зобов’язаний буде по­дати останню декларацію за період із 01.01.15 р. по 10.02.15 р. не пізніше 11 травня.

До того ж день анулювання реєст­рації — це останній день, коли ПДВшник зобов’язаний нарахову­вати ПЗ. Цього дня можна ще оформи­ти податкову накладну (далі — ПН), а також є право на податковий кредит (далі — ПК) за ПН, оформленою цим днем (101.19 ЗІР).

І ще, як сказано в категорії 101.20 ЗІР, особа, ПДВшну реєстрацію якої ска­совано, має право реєструвати ПН чи розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за умо­ви, що з дати їх виписки не минуло 15 днів.

До речі, якщо за наслідками останнього звіт­ного періоду ПДВшник має право на бюджетне відшкодування, воно йому надається протягом установленого строку.

ОСТАННЯ ПДВшна ДЕКЛАРАЦІЯ: ВІДОБРАЖАЄМО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Звісно, до останньої ПДВшної декларації вписують операції, проведені з початку міся­ця (кварталу) до дати анулювання включно. Звісно, в ній є місце і для ПН. отриманих від контрагента з датою виписки не пізніше дня анулювання. Тут усе як завжди.

Але є ціла низка особливостей під час фор­мування показників останньої декларації. Про них сказано в п. 184.7 ПКУ:

«Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до скла­ду податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах госпо­дарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов ‘язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/по­слугах, необоротних активах виходячи із зви­чайної ціни відповідних товарів/послуг чи не­оборотних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реор­ганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення від­повідно до закону»

Оформлення ПЗ щодо  умовних постачань.

Запаси

Якщо на дату анулювання реєстрації на ба­лансі значаться товарні залишки (у тому чис­лі сировина або матеріали), під час купівлі яких вхідний ПДВ пішов до ПК, то потрібно нарахувати ПЗ виходячи з їх звичайної ціни. Як її з’ясувати? Визначення можна знайти в пп. 14.1.71 ПКУ: «звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами догово­ру, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на опера­ції, що визнаються контрольованими відповід­но до статті 39 цього Кодексу».

А ринкова ціна являє собою ціну, за якою то­вари (роботи, послуги) продавали іншим осо­бам на добровільних умовах. При цьому сторони є взаємонезалежними юридично та мають достатню інформацію про товари (послуги), що продаються. Також орієнтуються на ціни, що виникли на ринку ідентичних (а за їх відсут­ності — однорідних) товарів, послуг у порівня­них економічних умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).

Звичайною ціною товарних за­лишків буде ціна, за якою такі залишки може бути реалізовано, тобто їхня ринкова ціна.

Остання іноді виявляється більшою, іноді мен­шою від первісної вартості запасів. Тому аж ніяк не факт, що ПЗ зрівняються із задекларованим ПК. Адже запаси могли просто залежатися, ос­кільки не користувалися попитом (звісно, непо­гано, якщо раніше ви їх уцінювали). Або ж, коли ринкова вартість запасів зросла, звичайна ціна може виявитися й вищою від первісної. Аби уник­нути проблем із перевіряючими, радимо подбати про докази того, що та ціна, на яку ви нарахува­ли ПЗ, відповідає звичайній. У даному разі на­передодні зняття із ПДВшної реєстрації можна, наприклад, дати оголошення про розпродаж (із зазначенням цін на залежаний товар).

Цінні папери

Цінні папери — також товар (окрім етапів їх емісії та погашення) (пп. 14.1.244 ПКУ). Якщо вони значаться в обліку та куплені із ПДВ (за бартером), віднесеним до ПК, то показуємо умовне постачання. Для цінних паперів, якими торгують на фондовій біржі, звичайною ціною буде їх котирування на фондовій біржі на дату визначення ПЗ.Та коли цінні папери не корис­туються попитом, то, керуючись п. 9 П(С)БО 12 » Фінансові інвестиції», за звичайну ціну можна взяти ціну їх купівлі.

Необоротні активи

  • Основні фонди, нематеріальні активи

Оскільки основні засоби (далі — 03) і нема­теріальні активи (далі — НА) відносять до не­оборотних активів, що згадані в п. 184.7 ПКУ у тому випадку, коли вхідний ПДВ під час їх купівлі пішов до ПК, ліквідаційних ПДВшних зобов’язань не уникнути. А якщо ОЗ та/або НА купували в неплатника ПДВ або, скажімо, у вас значаться невиробничі фонди, то про ПЗ не може бути й мови.

Як правило, звичайна ціна ОЗ буває нижчою від закупівельної, бо вони, перебуваючи в ек­сплуатації, найімовірніше, втратили цінність. Особливий статус хіба що в нерухомості. Ціна на неї могла із часом зрости. Дехто за основу бере залишкову вартість ОЗ.

А от для встановлення звичайної ціни в НА най­частіше доводиться виходити з їх ринкової вар­тості, а за відсутності ринку — із залишкової.

  • Малоцінка

Коли малоцінка в запасах, то показують умовний продаж (як було описано раніше для товарів). А якщо МШП перебувають в експлу­атації, то тут (незважаючи на те що при купівлі збільшили ПК) жодного ПДВ не буде. Бо ні в податковому, ні в бухгалтерському обліку вони вже не значаться. У такому разі ведуть лише їх кількісний облік.

Хоча при 50%-вому методі нарахування амортизації перевіряючі можуть наполягати на збільшенні ПЗ. Тому краще перед прощан­ням із ПДВ донарахувати амортизацію щодо таких МШП. в Готова продукція, незавершене виробництво Одразу скажемо: дану ситуацію не врегу­льовано. Тому хоробрі платники податку мо­жуть відстоювати позицію ненарахування зобов’язань за готовою продукцією та неза­вершенкою. Адже ці активи не купували і ПК щодо них не формували. Але її, найімовірніше, доведеться відстоювати в суді. Водночас, із точ­ки зору ПКУ це також товарні залишки. Та чи можна стверджувати, що саме за ними декла­рували ПК? Звісно, ні. Його збільшили під час купівлі матеріалів, сировини, використаних при виробництві готової продукції.

Більше того, як видно із цитати п. 184.7 ПКУ законодавці досить докладно назвали всі об’єкти: товари, послуги, необоротні активи, чомусь не згадавши про готову продукцію та незавершенку. Тому можна наполягати, що п. 184.7 ПКУ не пе­редбачає нарахування зобов’язань за залишками готової продукції та незавершенки. Хоча, ще раз повторимо, вони цілком вписуються у визначен­ня товарів. І навіть якщо стверджувати, що їх не згадано в п. 184.7 ПКУ то все одно виникає си­туація, коли запаси, послуги, що ввійшли до вар­тості готової продукції чи незавершенки, будуті використані в безПДВшних операціях постачай ня. Щоправда, тут не вдасться спертися на п. 198..’ ПКУ оскільки він стосується безПДВшних one рацій, названих у ст.ст. 196, 197 ПКУ Звісна pi* про ПДВшну ліквідацію тут жодного слова. Ал водночас п. 198.3 ПКУ дозволяє відносити до ПІ вхідний ПДВ щодо тих товарів і послуг, які план} ють використати в оподатковуваних операціях, госпдіяльності. Зрозуміло, що готова продукція і незавершенка після ПДВшної ліквідації вже б дуть продані без нарахування зобов’язань. А ког так, то й претендувати на ПК не варто. Але ПКУ немає прямої норми, що передбачає його зменшення. Ось тому й керуються п. 184.7 ПКУ. Але запитання: на яку вартість нараховувати ПЗ? Ми вважаємо: на вартість сировини, матеріалів, включених до готової продукції та незавершен­ки. Таким чином, доведеться з готової продукції та незавершенки вилучати всі ПДВшні покупки (товари/послуги) та нараховувати, виходячи зі звичайної ціни (або, скажімо, ціни купівлі) ПЗ.

Хоча не виключаємо, що контролери можуть наполягати на нарахуванні ПЗ на повну балан­сову вартість готової продукції та незавершен­ки. Ми із цим категорично не погоджуємося. По-перше, платник податку таких товарів не купував, і ПК щодо них не було. По-друге, зви­чайну ціну незавершенки встановити досить важко. І хіба можна її в повному значенні сло­ва віднести до товарних залишків? Нам ближ­че підхід нарахування зобов’язань на ПДВшні складові готової продукції та незавершенки.

Нараховані (на умовні постачання) ПЗ ві­дображають у ряд. 1 декларації з ПДВ. При цьому до її колонки «А» записують звичай­ну ціну товарних залишків (без ПДВ), а до колонки «Б» — нараховані ПЗ.

Заборгованості.

Перерахована передоплата

Перераховано передоплату за товари, послу­ги, необоротні активи та сформовано ПК: чи потрібно нараховувати ПЗ?

Пункт 184.7 ПКУ наказує нараховувати зобов’язання на товари, роботи, послуги, нема­теріальні активи. Авансова дебіторська забор­гованість у ньому не значиться. Водночас до 01.01.15 р. віднести дебіторку до товарів дозволяв пп. 14.1.111 ПКУ Він містив тлумачення терміна «матеріальні активи», до яких, зокрема, відноси­ли оборотні активи. Однак із 01.01.15 р. цей тер­мін із ПКУ зник. Законодавець підготував лише часткову заміну: за пп. 14.84 ПКУ для цілей при­буткового p. III ПКУ варто послуговуватися бух­галтерською термінологією. А от про p. V ПКУ законодавці, мабуть, забули. Податківці (на від­міну від пояснень щодо нематеріальних активів) на зміни не відреагували. Із роз’яснень у підкате-горії 101.01.05 ЗІР. як і раніше, виходить, що вони підходять до дебіторки як до товару.

Проте можна зайти і з іншого боку: під час ПДВшної ліквідації не дотримується головна умова для ПК: придбані товари, послуги, необо­ротні активи мають бути спрямовані на вико­ристання в оподатковуваних операціях (п. 198.3 ПКУ). А якщо ПДВшну реєстрацію анулюють, то вже не можна говорити, що отримані в раху­нок такої заборгованості активи будуть вико­ристані в оподатковуваних операціях.

Тож, доведеться коригувати ПК. Спеціального рядка для подібного ко­ригування в декларації немає, тому, на наш погляд, суму коригування варто за­фіксувати в її рядку 10.1.1 (або 10.1.2) зі знаком «-«.

  • Інші заборгованості

Дебіторка за продані товари, послуги, необо­ротні активи. Тут нічого не коригують. При ре­алізації було нараховано ПЗ. Постачання про­ведено, і їх у подальшому не коригують. Тому чекаємо погашення боргу.

Кредиторська заборгованість за отриманими авансами. Тут та сама ситуація, що й із дебітор-кою. За першою подією нарахували на поста­чання зобов’язання і при ПДВшній ліквідації їх не коригують.

Кредиторська заборгованість за оприбутко­вані товари, послуги. її просто погашають. Із ПДВ жодних проблем.

Підсумок

На дату виключення з реєстру платників ПДВ оформляють декларацію, у якій фік­сують:

  • у рядку 1 — ПЗ, нараховані на залишки товарів, послуг, необоротних активів, при купівлі яких вхідний ПДВ віднесли до ПК. До таких залишків відносять: товари (сирови­ну, матеріали), ОФ, НА, цінні папери, готову продукцію і незавершенку (у частині товарів, послуг, придбаних із ПДВ). При цьому оформ­ляють додаток Д5 до ПН, де у рядку «Інші» таблиці розділу І фіксують нараховані ПЗ і далі в останньому рядку «постачання необо­ротних активів» цієї таблиці зазначають суму зобов’язань, нарахованих на залишки нема­теріальних активів;
  • у рядку 10.1 зі знаком «-» — суму коригу­вання (зменшення) ПК щодо передоплати за товари (послуги), необоротні активи (подат­ківці вважають, що варто нарахувати ПЗ).

ПОДАТКОВА НАКЛАДНА

При формуванні ПЗ щодо балансових залиш­ків слід оформити ПН в електронному вигляді при реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних. Сподіваємося, у день їх реєстрації в екс-ПДВшника ще буде така можливість. У будь-якому разі так заявили податківці в категорії 101.20 ЗІР. Зрозуміло, штрафів за ст. 120і ПКУ за їх нереєстрацію не буде. Але адмінштраф за порушення ведення податково­го обліку цілком можливий.

У ПН щодо так званих умовних постачань за­значають у полі:

— «тип причини» — 10;

—    «Найменування покупця» і «Місце­знаходження покупця» — власні дані;

  • «Індивідуальний податковий номер покуп­ця» — 400000000000;
  • «Номер телефону» — нічого не записують, залишаючи його порожнім.

Також залишають порожніми поля «Вид цивільно-правового договору»,» Форма прове­дених розрахунків», відведені для дати та номе­ра договору (п. 12 Порядку заповнення подат­кової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957). А решту реквізитів ПН заповнюють у звичному порядку.

 

ПДВшна ЛІКВІДАЦІЯ В БУХОБЛІКУ

1 2 3 4
1 Перераховано передоплату за товари 377 311
2 Відображено ПК із ПДВ 641 644
3 Отримано аванс від покупця за товари, що підлягають відвантаженню 311 681
4 Нараховано ПЗ із ПДВ 643 641
5 Нараховано ПДВ на звичайну ціну ОЗ (40000 х 20%) 949 641
CO Нараховано ПДВ на звичайну ціну куплених товарів (звичайна ціна дорівнює купівельній) 949 641
7 Нараховано ПДВ на умовний продаж сировини, що пішла на виробництво непроданої готової продукції (звичайна ціна дорівнює купівельній — 2000) 949 641
8* Зменшено ПК методом «сторно» на суму вхідного податку, сплаченого у складі авансу за товари 641 644
со Оприбутковано товари (разом із ПДВ), отримані в рахунок раніше перерахованої передоплати 281 377
10 Відвантажено товари в рахунок раніше отриманого авансу 361 702
11 Відображено розрахунки з ПДВ 702 643
12 Списано собівартість реалізованих товарів 902 281
13 Відображено залік заборгованостей 681 361
14 Відображено фінансовий результат 702, 902, 949 791