ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ: НОВІ ПРАВИЛА

16665

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ: НОВІ ПРАВИЛА.

 

Наказом Мінфіну України від 02.09.14 р. № 879 було скасовано дві інструкції, які регу­лювали проведення інвентаризації:

  • Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-ма­теріальних цінностей, грошових коштів і до­кументів та розрахунків, затверджену наказом Мінфіну України від 08.94 р. № 69 (далі — Інструкція № 69);
  • Інструкцію з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балан­су бюджетних установ, затверджену наказом Держказначейства України від 10.98 р. № 90.

Натомість цим самим наказом Мінфіну затвер­дили єдине Положення про інвентаризацію ак­тивів та зобов’язань. Цей документ застосовується з 1 січня 2015 року як з підпри­ємствами, так і бюджетними установами, адже в сферу дії Положення включено всіх юридичних осіб. Виняток зробили тільки для банків — на них дія Положення не поширюється.

 

Випадки обов’язкової інвентаризації

У  разі переходу на складання фінансової звітності за міжнарод­ними стандартами (на дату такого перехо­ду). Посилання на дату переходу нам видається дещо дивним. Адже, згідно з МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансо­вої звітності», дата переходу на МСФЗ — це по­чаток першого періоду, за який суб’єкт госпо­дарювання подає повну порівняльну інформа­цію згідно із МСФЗ у своїй першій фінансовій звітності за МСФЗ.Тобто якщо, наприклад, під­приємство влітку 2014 року вирішило скласти першу звітність за МСФЗ за 2014 рік і подати порівняльні дані з мінімально припустимою пе­ріодизацією, яка складає рік, то датою переходу буде 1 січня 2013 року.

Строки та періодизація

На інвентаризацію активів та зобов’язань перед складанням річної фінзвіт-ності відведено певні строки:

— три місяці — для необоротних активів:

— два місяці — для незавершених капітальних інвестицій, незавершеного виробництва, напівфаб­рикатів, фінансових інвестицій, грошових коштів, коштів цільового фінансування, зобов’язань у час­тині невикористаних забезпечень, розрахунків із бюджетом та з відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Є також нова окрема вимога щодо основ­них засобів, зокрема, автомобілів, морських та річкових суден, які перебувають у тривалих рейсах, інших матеріальних цінностей, що на дату інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством. Такі активи інвентаризують у період «до тимчасового вибуття з підпри­ємства». Головне пам’ятати — таку інвентари­зацію в будь-якому випадку потрібно провести до дати балансу.

За рішенням керівника підприєм­ства інвентаризація інструментів, приладів, ін­вентарю (меблів) може проводитися щороку в обсязі не менше 30% усіх зазначених об’єктів. При цьому протягом трьох років обов’язково охопити інвентаризацією всі інструменти, при­лади, інвентар (меблі).

Інвентаризація бібліотечних фондів за рі­шенням керівника підприємства за встановле­ним ним графіком може проводитись протягом року. Книжкові пам’ятки інвентаризують що­року. Якщо бібліотечних фондів від 100 до 500 тис. одиниць, інвентаризацію можна проводи­ти протягом 5 років, охоплюючи щорічно не менше 20% одиниць, якщо понад 500 тис. оди­ниць — протягом 10років, охоплюючи щоріч­но не менше 10% одиниць.

Інвентаризаційні комісії

З набуттям чинності Положенням іде в ми­нуле таке поняття, як «постійно діюча інвен­таризаційна комісія». Тепер цей орган назива­тиметься просто «інвентаризаційна комісія». За рішенням керівника підприємства до скла­ду інвентаризаційної комісії можна включи­ти членів ревізійної комісії госптовариства та внутрішніх аудиторів.

Що сто­сується підприємств, де облік веде безпосеред­ньо керівник підприємства — інвентаризаційну комісію очолює цей-таки керівник підприємства. (лист Мінфіну України від 27.05.14 р. № 31-08410-07-29/12918, який указував на те, що коли в штаті підприємства є лише один праців­ник — керівник, то інвентаризаційна комісія затверджується в складі однієї особи.).

Як і раніше, на підприємстві, де через великий обсяг робіт одна комісія не може провести ін­вентаризацію, розпорядчим документом керів­ника можуть створювати робочі інвентариза­ційні комісії. Вони здійснюють інвентаризацію у місцях зберігання та виробництва.

Статті звітності

Положення містить деякі спеціальні норми стосовно інвентаризації окремих статей. Такі норми стосуються інвентаризації нема­теріальних активів, незавершених капіталь­них інвестицій, тари, незавершених науково-дослідних робіт, біологічних активів, цільово­го фінансування. Відповідні пункти Положення бухгалтерам слід ретельно вивчити.

Положення наказує пере­дати відповідні матеріали керівнику. Натомість у ньому є норма про «справедливу» оцінку тих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, що були виявлені в процесі інвентари­зації (п.п. 1.5 та 2.3 р. III).

Щодо малоцінних необоротних матеріальних активів, виданих в індивідуальне користування працівників. Положення допускає складати гру­пові інвентаризаційні описи, у яких указують від­повідальних за ці предмети осіб (п. 1.9 р. III).

Документ вказує, що на МШП, які обліковують в опера­тивному порядку, інвентаризаційні описи не складають. Підприємство перевіряє фактичну наявність цих предметів у матеріально відпові­дальних осіб, зіставляючи фактичні дані з відо­містю оперативного обліку (п. 4.1 р. III).

Інвентаризація дебіторської заборгованості: підприємства-дебітори мають підтверди­ти заборгованість або заявити свої заперечен­ня. Коли до кінця звітного періоду розбіж­ності не усунені або залишились нез’ясованимп. розрахунки з дебіторами і кредиторами відоб­ражаються кожною стороною в сумах, що вип­ливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними.

Інвентаризація розрахунків з банківськими установами здійснюється шляхом документальної перевір­ки. Установлюється правильність розрахунків із банками, контролюючими органами. Тобто врегулювання шляхом прямого підтвердження кожної суми розрахунків із такими дебіторами та кредиторами вже не вимагається.

 

Документальне оформлення

Документальне забезпечення інвентаризації регламентовано, зокрема, п. 14 р. II Положення. Вимоги : усі інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості повинні оформлюватися відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88. При цьому матеріали інвента­ризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних за­собів обробки інформації. Додаткову інформа­цію про оформлених документів можна почер­пнути з п.п. 15 — 22 р. II Положення.

Як і раніше, результати інвентаризації оформ­люють протоколом інвентаризаційної комісії, у якому вказують, зокрема, висновки щодо вияв­лених розбіжностей між фактичною наявністю активів, зобов’язань і даними бухобліку, що на­водяться в звіряльних відомостях, а також про­позиції щодо їх врегулювання. Результати інвен­таризації на підставі затвердженого керівником протоколу відображають у бухобліку та фінзвітності того звітного періоду, у якому завершена інвентаризація (п.п. 1—3 р. IV Положення).