Як оформити трудовий союз, коли працівник є підприємцем
Як відомо, приватні підприємці у своїй діяльності можуть використовувати працю найманих працівників. У загальносистемників та єдинників третьої групи кількість працівників не обмежена. У другогрупників найманих співробітників одночасно може бути не більше 10 осіб, а в першогрупників їх не повинно бути зовсім. Під час розрахунку кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах із єдинником другої групи, не враховують працівників, котрі перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Трудові відносини зі своїми працівниками фізособи-підприємці, незалежно від системи оподаткування, оформляють винятково в письмовій формі, укладаючи з ними трудові договори (ст. 24 КЗпП).
! наказ про прийняття співробітника на роботу підприємцеві видавати не потрібно. Але не заборонено йому оформити цей документ і вже на підставі нього укласти з працівником трудовий договір.
Форма трудового договору та його реєстрація
З 31 січня 2015 року, всі роботодавці без винятку, мають повідомляти податкову інспекцію за місцем проживання про прийняття на роботу нових співробітників у порядку, затвердженому КМУз укладення трудового договору, а також повідомлення податківців про прийняття на роботу нового співробітника останнього не можна допускати до роботи.
! Допущення співробітника до роботи без оформлення трудового договору загрожує фізособі-підприємцю чималеньким штрафом у тридцять мінзарплат на день виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого вчинено правопорушення (ст. 265 КЗпП). У 2015 р. це 36540 грн.
На сьогодні КМУ названого вище порядку ще не затвердив. Однак податківці вважають повідомленням про працевлаштування працівників заповнення таблиці 5 Звіту про єдиний внесок.
Оформлення звільнення найманого працівника
У разі звільнення працівника, так само як і при його працевлаштуванні, підприємці можуть не видавати якихось додаткових письмових розпоряджень, а обмежитися заповненням п. 17 Трудового договору, форму якого затверджено наказом № 260.
Оскільки з 01.01.15 р. розірваний трудовий договір не треба знімати з реєстрації в службі зайнятості ( потрібно йти до центру зайнятості, якщо працівник був оформлений в ньому, тобто працевлаштований жл 01.01.15 року). Раніше на порушення в разі звільнення працівника підприємцю могли вказати співробітники служби зайнятості. І до усунення цих порушень вони просто не знімали трудового договору з реєстрації.
Чи звільняти підприємцю мобілізованого співробітника? Чи розривати з ним трудовий договір?
Ст. 119 КЗпП гарантує працівникам, призваним на військову службу у зв’язку з мобілізацією, збереження місця роботи та середнього заробітку на строк до закінчення особливого періоду чи до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року. Більше ніж один рік зберігають робоче місце та виплачують середній заробіток працівникам, призваним на службу, які після звільнення зі служби у зв’язку з оголошеною демобілізацією продовжують її, але вже за контрактом.
Внесення записів про прийняття на роботу та звільнення до трудової книжки співробітника
Фізособа-роботодавець робить записи в трудовій книжці всім найманим працівникам, котрі працюють у неї за трудовим договором більше п’яти днів та для яких це місце роботи основне (ст. 48 КЗпП, п. 1.1 Інструкції про ТК).
Чи треба фізособі-роботодавцю оформляти трудову книжку працівнику, який працевлаштовується вперше (перше місце роботи)?
Якщо виходити зі ст. 48 КЗпП, звісно ж, треба. Трудову книжку такому працівнику заповнюють не пізніше п’яти днів із дня прийняття на роботу. Згідно п. 2.12 Інструкції про ТК титульну сторінку трудової підписує фізособа-роботодавець і за наявності печатки проставляє її відбиток.
Працівник із зони АТО: чи потрібно фізособі-підприємцю — роботодавцеві оформляти дублікат трудової книжки?
Так, із 04.11.14 р. згідно зі спільним наказом Мінсоцполітики України та Мін’юсту України від 06.10.14 р. № 720/1642/5 співробітнику із зони АТО, у якого немає доступу до трудової книжки за старим місцем роботи, за новим місцем роботи роботодавець може оформити дублікат трудової (п. 5.6 Інструкції про ТК).
Для цього роботодавцю потрібні заява працівника та інформація (у письмовому вигляді) зі штабу Антитерористичного центру при СБУ про проведення антитерористичної операції на території, де працював такий співробітник. Цю інформацію штаб АТЦ надає письмово в довільній формі.
У якому порядку фізособи-роботодавці мають вносити записи до трудової книжки про прийняття та звільнення з роботи?
Дотримуючись норм Інструкції про ТК, до графи 3 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки найманого працівника як заголовок роботодавець спочатку записує повну назву роботодавця. Решту записів роблять рядками нижче ( п. 2.20-1 Інструкції про ТК):
— графа 1 «№ запису». Припустимо, останній запис, зроблений попереднім роботодавцем у трудовій, був під номером «15». Тоді наступний запис буде під номером «16» і т.д.;
— графа 2 «Дата». її фіксують арабськими цифрами, притому число та місяць — двозначними цифрами у відповідних стовпчиках рядків графи 2. Наголосимо: датою прийняття на роботу буде дата, зазначена в трудовому договорі. Така сама картина й у разі звільнення: тут має бути дата розірвання трудового договору;
— графа 3 у разі прийняття на роботу в ній роблять запис приблизно такого змісту: «Прийнято на роботу (професійна характеристика робіт, тобто посада) за трудовим договором (його дата й номер)». Під час звільнення запис може мати такий зміст: «Звільнено з роботи (підстава для звільнення плюс посилання на відповідну статтю КЗпП)»;
— графа 4 «На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)». Під час прийняття на роботу в ній записують: «Трудовий договір (номер) (дата)». У разі звільнення запис аналогічний.
Усі записи, зроблені фізособою-роботодавцем (окрім тих, що присутні на титульному аркуші чи винесені до заголовка графи 3) про прийняття на роботу чи звільнення з неї, мають засвідчуватися підписом посадової особи органу держслужби зайнятості та печаткою такої служби незалежно від того, де реєструвався трудовий договір. Але це тільки до 01.01.15 р. !
Трудову книжку зберігає сам працівник, а не фізособа-роботодавець, як це відбувається в юросіб (п. 2.20-1 Інструкції про ТК).
Зразок заповнення розділу «Відомості про роботу» трудової книжки фізособою-роботодавцем.
| № запису | Дата | Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причин і посиланням на статтю, пункт закону) | На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер) | ||
| число | місяць | рік | |||
| 1 | см | 3 | 4 | ||
| Фізособа-підприємець | |||||
| 11 | 12 | 01 | 2015 | Прийнятий на посаду продавця | Трудовий договір № 12 від 12.01.15 р. |
| 12 | 15 | 02 | 2015 | Звільнений із посади продавця за власним бажанням, ст. 38 КЗпП | Трудовий договір № 12 від 12.01.15 р. |
| інспектор державної служби зайнятості в __________ районі м. Києва в а. 1. (підпис) М. П. | |||||
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці, виду господарської діяльності підприємства.
Складовими зарплати, відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці, є основна зарплата, додаткова зарплата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Перелік виплат, які визнають зарплатою, дуже зручно черпати з Інструкції зі статистики зарплати.
Оплату праці здійснюють за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплату можна провадити за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Нараховуємо основну зарплату
Для цього нам потрібний штатний розпис підприємства, щоб скласти табель робочого часу працівників.
Штатний розпис — це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. Штатний розпис містить назви посад, кількість персоналу й оклади за кожною посадою. Обов’язок його складання закріплено ч. З ст. 64 ГКУ
Типову форму штатного розпису затверджено лише для бюджетників (див. наказ № 57). Решта роботодавців вільні розробити свою форму штатного розпису.
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ НАРАХУВАННЯ ТА ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ
Зазвичай штатний розпис затверджують на поточний календарний рік. Робить це власник підприємства або уповноважений ним орган шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу, розпорядження).
Застосовують дві основні системи (форми) оплати праці: погодинну й відрядну.
- Облік за погодинної форми
Підстава для нарахування працівникам основної зарплати — табель обліку використання робочого часу.
*табель застосовують для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників (як погодинників, так і відрядників), контролю за дотриманням ними встановленого режиму робочого часу, для складання статзвітності з праці.
Типову форму табеля № П-5 затверджено наказом № 489. Роботодавець має право доповнювати форму табеля іншими показниками для обліку використання робочого часу, зважаючи на специфіку своєї діяльності.
Облік за відрядної форми оплати праці
Аби нарахувати основну зарплату відрядникам, потрібні дані про виробіток, — документ, де буде зібрано необхідну інформацію:
1) рапорт про виробіток бригади. Застосовується в організаціях із масово-потоковим характером виробництва при бригадній організації робіт, за можливості поєднання операцій й оплаті праці за сумарними розцінками за виріб (деталь, вузол). У рапорті щодня відображають кількість виданих у роботу й прийнятих придатних і забракованих виробів. Рапорт слугує підставою для розрахунку зарплати бригаді;
- рапорт про виробіток (накопичувальний). Застосовується для узагальнення виробітку й нарахування заробітної плати робітникові та(або) бригаді в масових й великосерійних виробництвах при виконанні різних періодично повторюваних операцій;
- маршрутний лист. Застосовується в серійних виробництвах й оформлюється на кожну партію деталей;
- наряд на відрядні роботи. Слугує для обліку виробітку та зарплати бригади або робітника. Наряд виписують залежно від характеру роботи на одну зміну або на триваліший період (як водиться, на строк до одного місяця).
Нараховуємо додаткову зарплату та інші заохочувальні й компенсаційні виплати
Для нарахування таких виплат як відрядникам, потрібні:
1) накази (розпорядження) про відрядження;
- накази (розпорядження) про надання відпусток;
- відомості про простої (листки обліку простоїв, акти про простої);
- положення про преміювання та розпорядчі документи про преміювання;
5) дані про понаднормові роботи тощо.
Документи для відображення нарахування зарплати й утримань і нарахувань із неї.
Документами для розрахунку зарплати є розрахунково-платіжні відомості (вони також слугують документами, що підтверджують суму витрат на оплату праці). Існують їх дві типові форми (затверджено наказом № 489):
— Розрахунково-платіжна віїюмість працівника (типова ф.№ П-6) — використовується для нарахування зарплати конкретному працівникові;
— Розрахунково-платіжна відомість (зведена) (типова ф. № П-7) — містить зведену інформацію про суму заробітної плати, нарахованої у звітному місяці всім працівникам підприємства.
Документи про виплату зарплати
Зарплату виплачують у готівковій чи безготівковій (переказують на картрахунки працівників). !відповідно до ст. 24 Закону про оплату праці зарплату виплачують працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У першому випадку можна оформити (п. 3.8 Положення № 637):
- або видатковий касовий ордер (типова ф. № КО-2 — додаток 3 до Положення № 637) на кожного отримувача. Такий варіант зазвичай застосовують або на невеликих підприємствах, або для разових виплат (наприклад, відпускних, матдопомоги);
- або відомість на виплату грошей (за формою з додатка 1 до Положення № 637). її використовують і для виплати працівникам зарплатного авансу.
У другому випадку роботодавець подає банку, у якому відкрито зарплатний проект, платіжні доручення на перерахування зарплати й зарплатних податків і внесків, а також відомість розподілу заробітної плати. Форму такої відомості визначають банк і клієнт у договорі на обслуговування зарплатного проекту. Найчастіше її подають в електронному вигляді.
!роботодавець має повідомити працівника про загальну суму зарплати за період (із розшифруванням за видами виплат), розміри та підстави утримань, суму зарплати до виплати (cm. 30 Закону про оплату праці й ст. 110 КЗпП).
В наш час повідомити можливо шляхом надсилання розшивровок на електронну адресу або ж роздрукувати та передати працівникові особисто.
ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРПЛАТИ: ЗГАДУЄМО СТАРЕ, ВИВЧАЄМО НОВЕ
Єдиний внесок
Як і раніше, роботодавці з доходів застрахованих осіб сплачують ЄСВ у частині нарахувань та утримань. Роботодавці перераховують внесок із:
— зарплати найманих працівників;
— лікарняних (допомога по тимчасовій непрацездатності й суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності);
— допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Ставки внеску залежать від категорій застрахованих осіб, видів доходів, класу професійного ризику, до якого віднесено роботодавця.
Податок на доходи фізосіб
База оподаткування
Згідно з п. 164.2 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи включають, зокрема, доходи у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового найму. Саме роботодавець є податковим агентом щодо таких доходів.
Зарплатою вважають:
- лікарняні (допомогу по тимчасовій непрацездатності, виплачувану коштом фонду соціального страхування, й оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства) — пп. 4.1 ПКУ;
- дивіденди за привілейованим акціями — пп. 5.3 ПКУ.
БО пдфо =ЗП -ЄСВ-ПСП,
БО пдфо — база оподаткування доходів у вигляді зарплати;
ЗП — сума нарахованої зарплати;
ЄСВ — сума єдиного внеску, утриманого із зарплати;
ПСП — податкова соціальна пільга.
Податкові соцпільги
Перелік ПСП, на які мають право працівники, міститься в п. 169.1 ПКУ.
Сформулюємо основні правила надання ПСП працівникам:
- ПСП надають лише за одним місцем роботи (пп. 2.1 ПКУ);
- ПСП надають тільки до доходу у вигляді зарплати й прирівняних до неї виплат (у т.ч. лікарняних);
- право на ПСП мають працівники, якщо розмір їх зарплати не перевищує граничного розміру доходу (у 2015 році — 1710 грн). У деяких випадках граничний розмір доходу може збільшуватися;
- ПСП надають із місяця, у якому одержана заява працівника. Якщо він претендує на будь-який інший вид ПСП, окрім передбаченої пп. 1.1 ПКУ до заяви потрібно додати документи, передбачені Порядком № 1227;
- якщо працівник має право на ПСП за декількома підставами, йому надають одну ПСП, що передбачає її найбільший розмір (пп. 3.1 ПКУ). Із цього правила існує виняток для дитячих ПСП:
- їх надають до кінця року, у якому дитині виповнюється 18 років (а в разі її смерті до 18 років — до кінця року, у якому настала смерть);
- розмір дитячих ПСП визначають як добуток розміру ПСП і кількості дітей;
- право на ПСП мають обидва батьки. Однак при цьому один із них може скористатися ПСП, якщо його дохід не перевищує загальної межі (1710 грн),а для другого -граничний дохід визначають як добуток загальної межі й кількості дітей;
- для працівників, які мають двох і більше дітей віком до 18 років, один з яких інвалід, ПСП підсумовується (на дитину-інваліда надається ПСП у розмірі 150% від загальної пільги, а на інших дітей надають ПСП у розмір 100% від загальної пільги).
Ставки податку
Дохід у вигляді зарплати обкладають податком на доходи за ставкою 15% (20%) усе залежить від розміру місячної бази оподаткування (БОзп):
- якщо вона не перевищує 10 мінзарпла’ (у 2015 році — 12180 грн), то дохід оподаткову ють за ставкою 15%;
- якщо більше — із суми перевищення дове деться сплатити податок за ставкою 20%.
Зверніть увагу!
До 2015 року з доходу понад 10 мінзарплат сплачували податок за ставкою 17%.
Із 2015 року із зарплати шахтарів податок сплачують за ставкою 15% (20%) — спецставку 10% скасовано.
Диференційовану ставку 15%(20%) застосовують не лише до доходів у вигляді зарплати, а до всіх доходів для яких ПКУ спецставки не встановлено. Із точки зору практики це означає: вирішуючи питання про ставку податку, потрібно брати до уваги не лише нараховану працівнику зарплату, але й інші доходи, до яких застосовують встановлені п. 167.1 ПКУ ставки (зокрема, виплати за цивільно-правовими договорами).
Сплата податку й відображення в звітності
Його сплачують одночасно з виплатою зарплати, а за нарахованою, але не виплаченою зарплатою — не пізніше 30 к.дн., що настають за місяцем її нарахування.
У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ дохід у вигляді зарплати відображають з ознакою доходу «101».
Військовий збір
1) об’єктом обкладення збором є доходи.
*Військовий збір — тимчасовий збір, який з’явився торік (із 03.08.14 г.),
зг. ст. 163 ПКУ — усі доходи, які є об’єктом обкладення податком на доходи. Військовий збір треба платити із:
— зарплати;
— лікарняних (й із суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, і суми допомоги з тимчасової непрацездатності);
— Із суми допомоги у зв ‘язку з вагітністю та пологами військового збору не утримують (адже із цієї допомоги не утримують податку на доходи на підставі пп. 165.1.1 ПКУ).
Військовий збір утримують із суми нарахованої зарплати без її зменшення на суму єдиного внеску;
2) збір утримують за ставкою 1,5%;
3) переказати збір до бюджету потрібно в ті самі строки, що й податок на доходи.
Звітувати за цим збором будемо починаючи з І кварталу 2015 року в оновленому Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ (затверджено наказом № 4).
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
Розрахунки з персоналом з оплати праці та розрахунки з депонентами відображають на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». При цьому:
- на субрахунок 661 «Розрахунки із заробітної плати» потрапляють усі виплати, що належать до ФОП (основна й додаткова зарплати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати);
- на субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами» відображайте, зокрема, лікарняні (оплату перших п’яти днів і власне допомогу).
Аналітичний облік розрахунків здійснюйте за кожним працівником, видами виплат і утримань.
Для обліку розрахунків із бюджетом із податку на доходи використовуйте субрахунок 641 «Розрахунки за податками», а з військового збору — субрахунок 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». Для обліку розрахунків із єдиного внеску — субрахунок 651 «За розрахунками за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».
Видатки на оплату праці в бухгалтерському обліку можуть або включатися до витрат періоду, або брати участь у формуванні первісної вартості активів (запасів, у т.ч. готової продукції, необоротних активів). Усе залежить від виконуваної працівником, якому нараховують зарплату, роботи.
Більша частина витрат на оплату праці та єдиний внесок щодо нарахувань формує витрати операційної діяльності підприємства.
Витрати в частині нарахованого єдиного внеску потрапляють на ті самі рахунки, на яких відображають зарплату.
Схема проводок нарахування зарплати на рахунках бухобліку
| Підприємство використовує | Схема проводок |
| Тільки рахунки 8 класу | Дт 81 Кт 66 — нараховано зарплату;Дт 82 Кт 651 — нараховано єдиний внесок;Дт 23 Кт 81, 82 — витрати на оплату праці та єдиного внеску виробничого й загальновиробничого персоналу віднесено на собівартість; Дт 79 Кт 81, 82 — віднесено на фінрезультати витрати на оплату праці й нараховано єдиний внесок іншого персоналу підприємства |
| Тільки рахунки 9 класу | Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 66 — нараховано зарплату;Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 651 — нараховано єдиний внесок;Дт 23, 90 Кт 91 — віднесено на собівартість витрати на оплату праці та єдиний внесок загальновиробничого персоналу;Дт 79 Кт 92, 93, 94 — віднесено на фінрезультати витрати на оплату праці та єдиний внесок іншого персоналу підприємства |
| Рахунки 8 і 9 класів | Дт 81 Кт 66 — нараховано зарплату;Дт 82 Кт 651 — нараховано єдиний внесок;Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 81, 82 — віднесено на відповідні рахунки витратиіз зарплати й суми єдиного внеску.
Далі все як і при використанні тільки рахунків 9 класу |
Підприємства повинні формувати забезпечення майбутніх операційних витрат на оплату відпусток працівникам. Для цього використовують субрахунок 471 «Забезпечення виплат відпусток».
ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ЗАРПЛАТИ
З 2015 року об’єкт обкладення для податку на прибуток — це прибуток з джерелом походження з України й за її межами, отриманий шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на передбачені р. III ПКУ різниці (пп. 134.1.1 ПКУ).
ПКУ не передбачає жодних коригувань для зарплатних витрат (це стосується й видатків на створення резерву відпусток). А тому щодо віднесення зарплатних витрат у податковому обліку сміливо орієнтуйтеся на бухгалтерський.
ІНДЕКСАЦІЯ ЗАРПЛАТИ
Протягом останнього року Держкомстат щомісяця фіксує інфляцію. Як наслідок, у працівників виникає право на індексацію.
Стаття 33 Закону про оплату праці дає чітку вказівку: у період між переглядом розміру мінзарплати індивідуальна зарплата підлягає індексації згідно із чинним законодавством. А значить, роботодавець зобов’язаний індексувати зарплату працівників.
Чи можливо уникнути індексації?
Спосіб перший (простіший, але дорожчий): підвищувати зарплату кожні три місяці. Саме з такою періодичністю може настати право на індексацію. Важливий нюанс: сума підвищення зарплати має перевищувати суму індексації, право на яку може виникнути в місяці підвищення зарплати. Інакше доведеться визначати фіксовану індексацію, а це лише ускладнить життя бухгалтеру.
Спосіб другий (складніший, але дешевший): підвищувати заробітну плату щомісяця (кожні два місяця), хоча б на 1 грн, кожне таке підвищення робить місяць базовим.
НАРАХОВАНА ЗАРПЛАТА У 2015 році: КОЛИ ПЛАТИТИ ПОДАТКИ
| Податок, збір, внесокВидвиплати | Строки сплати | Норма | ||
| Податок на доходи та військовий збір | Єдиний внесок | |||
| Нарахування | Утримання | |||
| Виплата зарплати в грошовій формі | ||||
| Нараховано зарплату (і за першу, і за другу половину місяця): | ||||
| — кошти отримано з поточного рахунку | Одночасно з одержанням коштів | Одночасно з одержанням коштів | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним | пп. 168.1.2, пп. 1.4 п. 16і підрозділу 10 р. XX ПКУ, ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, пп.пп. 4.3.6, 4.3.7 та 4.4.2 Інструкції № 455 |
| — гроші перераховано на картковий рахунок працівника | Одночасно з перерахуванням коштів на картковий рахунок | Одночасно з перерахуванням коштів3 | Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним | |
| — кошти видано з готівкової виручки підприємства | Протягом наступного банківського дня за днем такої виплати | У день виплати зарплати3 | Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним | пп. 168.1.4, пп. 1.4 п. 16і підрозділу 10 р. XX ПКУ, ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, пп.пп. 4.3.6, 4.3.7 та 4.4.2 Інструкції № 455 |
| Виплачено допомогу з тимчасової непрацездатності працівника5 | Одночасно з одержанням коштів | Одночасно з одержанням коштів3 | Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним | п. 11 ч. 1 ст. 4, п. 4 ч. 1 ст. 7, ч. 12 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.10 Інструкції № 455 |
| Виплачено допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами | ||||
| 1 Єдиний внесок підлягає сплаті, незалежно від фінансового стану платника. Причому зобов’язання зі сплати єдиного внеску пріоритетніші (окрім зобов’язань із виплати зарплати (доходу)) зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, заборгованості перед іншими кредиторами (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).2 3 01.01.15 р. база нарахування єдиного внеску — сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати.3 У разі виплати авансу сплачують авансові платежі з єдиного внеску в сумі не менше 1/3 суми виплачуваної зарплати. Якщо заявлена до перерахування сума єдиного внеску буде менше цієї величини, у банк необхідно надати оригінал довідки-розрахунку, погодженої з органами ПФУ. Однак у зв’язку з введенням до ставок єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, фіскали звернулися до банків із проханням не перевіряти відповідність сплачуваних сум єдиного внеску 1/3 виплачуваної зарплати (див. лист ДФС України від 29.01.15 р. № 1787/5/99-99-17-03-01-16).
4 У випадку, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день, граничним терміном сплати вважається перший наступний робочий день (п. 4.10 Інструкції № 455). 5 На період до 1 січня 2023 року підприємства суднобудівної промисловості (клас 30.11, клас 33.15 КВЕД ДК 009:2010) звільняються від сплати єдиного внеску на суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду страхування від непрацездатності (абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). |
||||
| Виплата зарплати в натурформі | ||||
| Нараховано зарплату в натурформі, а потім видано товар працівнику (у строки, передбачені в колдоговорі) | Не пізніше наступного банківського дня після видачі товару | Одночасно з виплатою натурзарплати в повній сумі | Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок не пізніше 28 числа наступного місяця | пп. 168.1.4, пп. 1.4 п. 16′ підрозділу 10 р. XX ПКУ, абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, пп.пп. 6, 7 пп. 4.3.7 та п. 4.10 Інструкції № 455 |
| Зарплату в натурформі виплачено в серединімісяця, тобто до її нарахування (фактично аванс) | Одночасно з видачею товарів3 | пп. 168.1.4, пп. 1.4 п. 16′ підрозділу 10 р. XX ПКУ, абз. 1, 2 ч. 8 ст. 9 Законупро ЄСВ, пп.пп. 6, 7 п. 4.3 та п. 4.10 Інструкції № 455 | ||
| Натурзарплату нараховано, але не виплачено | Не пізніше ЗО календарного дня після закінчення звітного місяця | Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним, крім гірничихпідприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок не пізніше28 числа наступного місяця | пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5, пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 р. XX ПКУ, ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, пп. 6 п. 4.3 та п. 4.10 Інструкції № 455 | |
