Як оформити трудовий союз, коли працівник є підприємцем

4155

Як оформити трудовий союз, коли працівник є підприємцем

Як відомо, приватні підприємці у своїй діяль­ності можуть використовувати працю найманих працівників. У загальносистемників та єдинників третьої групи кількість працівників не обмеже­на. У другогрупників найманих співробітників одночасно може бути не більше 10 осіб, а в першогрупників їх не повинно бути зовсім. Під час розрахунку кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах із єдинником другої групи, не враховують працівників, котрі перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Трудові відносини зі своїми працівниками фізособи-підприємці, незалежно від системи оподаткуван­ня, оформляють винятково в письмовій формі, ук­ладаючи з ними трудові договори (ст. 24 КЗпП).

! наказ про прийняття співробітни­ка на роботу підприємцеві видавати не потрібно.  Але не заборонено йому оформи­ти цей документ і вже на підставі нього укласти з працівником трудовий договір.

Форма трудового договору та його реєстрація

З 31 січня 2015 року, всі роботодавці без винятку, мають пові­домляти податкову інспекцію за місцем прожи­вання про прийняття на роботу нових спів­робітників у порядку, затвердженому КМУз укладення трудового договору, а також повідом­лення податківців про прийняття на роботу но­вого співробітника останнього не можна допус­кати до роботи.

! Допущення спів­робітника до роботи без оформлен­ня трудового договору загрожує фізособі-підприємцю чималеньким штрафом у тридцять мінзарплат на день виявлен­ня порушення за кожного працівника, стосовно якого вчинено правопорушення (ст. 265 КЗпП). У 2015 р. це 36540 грн.

На сьогодні КМУ названого вище порядку ще не за­твердив. Однак по­датківці вважають повідомленням про працевлаштування працівників заповнен­ня таблиці 5 Звіту про єдиний внесок.

Оформлення звільнення найманого працівника

У разі звільнення працівника, так само як і при його працевлаштуванні, підприємці можуть не видавати якихось додаткових письмових роз­поряджень, а обмежитися заповненням п. 17 Трудового договору, форму якого затверджено наказом № 260.

Оскільки з 01.01.15 р. розірваний трудовий договір не треба знімати з реєстрації в службі зайнятості ( потрібно йти до центру зайнятості, якщо працівник був оформлений в ньому, тобто працевлаштований жл 01.01.15 року). Раніше на порушення в разі звільнен­ня працівника підприємцю могли вказати спів­робітники служби зайнятості. І до усунення цих порушень вони просто не знімали трудового до­говору з реєстрації.

Чи звільняти підприємцю мобілізованого співробітника? Чи розривати з ним тру­довий договір?

Ст. 119 КЗпП гарантує працівникам, призваним на військову службу у зв’язку з мобілізацією, збереження місця роботи та середнього заробіт­ку на строк до закінчення особливого періоду чи до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року. Більше ніж один рік зберігають робоче місце та виплачують серед­ній заробіток працівникам, призваним на служ­бу, які після звільнення зі служби у зв’язку з ого­лошеною демобілізацією продовжують її, але вже за контрактом.

Внесення записів про прийняття на роботу та звільнення до трудової книжки співробітника

Фізособа-роботодавець робить записи в трудовій книжці всім найманим працівникам, котрі працю­ють у неї за трудовим договором більше п’яти днів та для яких це місце роботи основне (ст. 48 КЗпП, п. 1.1 Інструкції про ТК).

Чи треба фізособі-роботодавцю оформляти трудову книжку працівнику, який працевлаштовується вперше (перше місце робо­ти)?

Якщо виходити зі ст. 48 КЗпП, звісно ж, треба.  Трудову книжку такому працівнику заповнюють не пізніше п’яти днів із дня прийняття на роботу. Згідно п. 2.12 Інструкції про ТК титульну сторінку трудової підписує фізособа-роботодавець і за наяв­ності печатки проставляє її відбиток.

Працівник із зони АТО: чи потрібно фізособі-підприємцю — роботодавцеві оформ­ляти дублікат трудової книжки?

Так, із 04.11.14 р. згідно зі спіль­ним наказом Мінсоцполітики України та Мін’юсту України від 06.10.14 р. № 720/1642/5 співробітнику із зони АТО, у якого немає досту­пу до трудової книжки за старим місцем робо­ти, за новим місцем роботи роботодавець може оформити дублікат трудової (п. 5.6 Інструкції про ТК).

Для цього роботодавцю потрібні заява пра­цівника та інформація (у письмовому вигляді) зі штабу Антитерористичного центру при СБУ про проведення антитерористичної операції на території, де працював такий співробітник. Цю інформацію штаб АТЦ надає письмово в довільній формі.

У якому порядку фізособи-роботодавці ма­ють вносити записи до трудової книжки про прийняття та звільнення з роботи?

Дотримуючись норм Інструкції про ТК, до графи 3 розділу «Відомості про роботу» трудо­вої книжки найманого працівника як заголовок роботодавець спочатку записує повну назву ро­ботодавця. Решту записів роблять рядками нижче ( п. 2.20-1 Інструкції про ТК):

— графа 1 «№ запису». Припустимо, останній запис, зроблений попереднім роботодавцем у трудовій, був під номером «15». Тоді наступний запис буде під номером «16» і т.д.;

— графа 2 «Дата». її фіксують арабськими цифрами, притому число та місяць — двознач­ними цифрами у відповідних стовпчиках рядків графи 2. Наголосимо: датою прийняття на ро­боту буде дата, зазначена в трудовому договорі. Така сама картина й у разі звільнення: тут має бути дата розірвання трудового договору;

— графа 3 у разі прийняття на роботу в ній роблять запис приблизно такого змісту: «Прийнято на роботу (професійна характе­ристика робіт, тобто посада) за трудовим дого­вором (його дата й номер)». Під час звільнення запис може мати такий зміст: «Звільнено з ро­боти (підстава для звільнення плюс посилання на відповідну статтю КЗпП)»;

— графа 4 «На підставі чого внесено запис (до­кумент, його дата і номер)». Під час прийняття на роботу в ній записують: «Трудовий договір (номер) (дата)». У разі звільнення запис анало­гічний.

Усі записи, зроблені фізособою-роботодавцем (окрім тих, що присутні на титульному аркуші чи винесені до заголовка графи 3) про прийняття на роботу чи звільнення з неї, мають засвідчувати­ся підписом посадової особи органу держслужби зайнятості та печаткою такої служби незалеж­но від того, де реєструвався трудовий договір. Але це тільки до 01.01.15 р. !

Трудову книжку зберігає сам працівник, а не фізособа-роботодавець, як це від­бувається в юросіб (п. 2.20-1 Інструкції про ТК).

Зразок заповнення роз­ділу «Відомості про роботу» трудової книжки фізособою-роботодавцем.

№ запису Дата Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причин і посиланням на статтю, пункт закону) На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)
число місяць рік
1 см 3 4
Фізособа-підприємець
11 12 01 2015 Прийнятий на посаду продавця Трудовий договір № 12 від 12.01.15 р.
12 15 02 2015 Звільнений із посади продавця  за власним бажанням, ст. 38 КЗпП Трудовий договір № 12 від 12.01.15 р.
інспектор державної служби зайнятості в __________ районі м. Києва в а. 1. (підпис) М. П.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Заробітна плата — це винагорода, обчисле­на, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівни­ка, результатів його праці, виду господарської діяльності підприємства.

Складовими зарплати, відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці, є основна зарпла­та, додаткова зарплата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Перелік виплат, які визнають зарплатою, дуже зручно черпати з Інструкції зі статистики зарплати.

Оплату праці здійснюють за погодинною, від­рядною або іншими системами оплати праці. Оплату можна провадити за результатами ін­дивідуальних і колективних робіт.

Нараховуємо основну зарплату

Для цього нам потрібний штатний розпис підприємства, щоб скласти табель робочого часу працівників.

 

Штатний розпис — це документ, що встанов­лює для даного підприємства, установи, органі­зації структуру, штати та посадові оклади пра­цівників. Штатний розпис містить назви посад, кількість персоналу й оклади за кожною по­садою. Обов’язок його складання закріплено ч. З ст. 64 ГКУ

Типову форму штатного розпису затвердже­но лише для бюджетників (див. наказ № 57). Решта роботодавців вільні розробити свою форму штатного розпису.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ НАРАХУВАННЯ ТА ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ

Зазвичай штатний розпис затверджують на поточний календарний рік. Робить це влас­ник підприємства або уповноважений ним ор­ган шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу, розпорядження).

Застосовують дві основні систе­ми (форми) оплати праці: погодинну й відрядну.

  • Облік за погодинної форми

Підстава для нарахування працівникам ос­новної зарплати — табель обліку використан­ня робочого часу.

*табель застосовують для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників (як погодинників, так і відрядників), контролю за дотриманням ними встановленого ре­жиму робочого часу, для скла­дання статзвітності з праці.

Типову форму табеля № П-5 затверджено на­казом № 489. Роботодавець має право доповнювати форму табеля іншими показниками для обліку використання робо­чого часу, зважаючи на специфіку своєї діяль­ності.

Облік за відрядної форми оплати праці

Аби нарахувати основну зарплату відрядникам, потрібні дані про виробі­ток, — документ, де буде зібрано необхідну інформацію:

1)    рапорт про виробіток бригади. Застосовується в організаціях із масово-потоковим характером виробництва при бригадній організації робіт, за можливості поєднання операцій й оплаті праці за сумарними розцінками за виріб (деталь, вузол). У рапорті щодня відображають кількість виданих у роботу й прийнятих придатних і забракованих виробів. Рапорт слугує підставою для розрахунку зарплати бригаді;

  • рапорт про виробіток (накопичувальний). Застосовується для узагальнення виробітку й нарахування заробітної плати робітникові та(або) бригаді в масових й великосерійних виробництвах при виконанні різних періодич­но повторюваних операцій;
  • маршрутний лист. Застосовується в серій­них виробництвах й оформлюється на кожну партію деталей;
  • наряд на відрядні роботи. Слугує для обліку виробітку та зарплати бригади або робітника. Наряд виписують залежно від характеру робо­ти на одну зміну або на триваліший період (як водиться, на строк до одного місяця).

 

Нараховуємо додаткову зарплату та інші заохочувальні й компенсаційні виплати

Для нарахування таких виплат як відрядни­кам, потрібні:

1)  накази (розпорядження) про відрядження;

  • накази (розпорядження) про надання від­пусток;
  • відомості про простої (листки обліку про­стоїв, акти про простої);
  • положення про преміювання та розпорядчі документи про преміювання;

5)  дані про понаднормові роботи тощо.

Документи для відображення нарахування зарплати й утримань і нарахувань із неї.

Документами для розрахунку зарплати є розрахунково-платіжні відомості (вони також слугують документами, що підтверджують суму витрат на оплату праці). Існують їх дві типові форми (затверджено наказом № 489):

—     Розрахунково-платіжна віїюмість праців­ника (типова ф.№ П-6) — використовується для нарахування зарплати конкретному пра­цівникові;

—  Розрахунково-платіжна відомість (зведе­на) (типова ф. № П-7) — містить зведену ін­формацію про суму заробітної плати, нарахо­ваної у звітному місяці всім працівникам під­приємства.

Документи про виплату зарплати

Зарплату випла­чують у готівковій чи безготівковій (перека­зують на картрахунки працівників). !відповідно до ст. 24 Закону про оплату праці зарплату виплачують працівникам не рідше двох разів на місяць че­рез проміжок часу, який не перевищує 16 ка­лендарних днів, і не пізніше 7 днів після закін­чення періоду, за який здійснюється виплата.

У першому випадку можна оформити (п. 3.8 Положення № 637):

  • або видатковий касовий ордер (типова ф. № КО-2 — додаток 3 до Положення № 637) на кожного отримувача. Такий варіант зазвичай застосовують або на невеликих підприємствах, або для разових виплат (наприклад, відпускних, матдопомоги);
  • або відомість на виплату грошей (за фор­мою з додатка 1 до Положення № 637). її ви­користовують і для виплати працівникам за­рплатного авансу.

У другому випадку роботодавець подає банку, у якому відкрито зарплатний проект, платіж­ні доручення на перерахування зарплати й зарплатних податків і внесків, а також відомість розподілу заробітної плати. Форму такої відо­мості визначають банк і клієнт у договорі на об­слуговування зарплатного проекту. Найчастіше її подають в електронному вигляді.

!роботода­вець має повідомити працівника про за­гальну суму зарплати за період (із роз­шифруванням за видами виплат), розміри та підстави утримань, суму зарплати до виплати (cm. 30 Закону про оплату праці й ст. 110 КЗпП).

 

В наш час повідомити можливо шляхом надсилання розшивровок на електронну адресу або ж роздрукувати та передати працівникові особисто.

ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРПЛАТИ: ЗГАДУЄМО СТАРЕ, ВИВЧАЄМО НОВЕ

Єдиний внесок

Як і раніше, роботодавці з доходів застрахованих осіб сплачують ЄСВ у частині нарахувань та утри­мань. Роботодавці перераховують внесок із:

— зарплати найманих працівників;

— лікарняних (допомога по тимчасовій не­працездатності й суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності);

— допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Ставки внеску залежать від категорій застра­хованих осіб, видів доходів, класу професій­ного ризику, до якого віднесено роботодавця.

Податок на доходи фізосіб

База оподаткування

Згідно з п. 164.2 ПКУ до за­гального місячного (річного) оподатковувано­го доходу платника податку на доходи включа­ють, зокрема, доходи у вигляді зарплати, нара­ховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового найму. Саме роботодавець є податковим агентом щодо таких доходів.

Зарпла­тою вважають:

  • лікарняні (допомогу по тимчасовій не­працездатності, виплачувану коштом фонду со­ціального страхування, й оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства) — пп. 4.1 ПКУ;
  • дивіденди за привілейованим акціями — пп. 5.3 ПКУ.

БО пдфо   =ЗП   -ЄСВ-ПСП,

БО пдфо — база оподаткування доходів у вигляді зарплати;

ЗП      — сума нарахованої зарплати;

ЄСВ — сума єдиного внеску, утриманого із зарплати;

ПСП — податкова соціальна пільга.

Податкові соцпільги

Перелік ПСП, на які мають право праців­ники, міститься в п. 169.1 ПКУ.

Сформулюємо основні правила надання ПСП працівникам:

  • ПСП надають лише за одним місцем робо­ти (пп. 2.1 ПКУ);
  • ПСП надають тільки до доходу у вигляді зарплати й прирівняних до неї виплат (у т.ч. лі­карняних);
  • право на ПСП мають працівники, якщо роз­мір їх зарплати не перевищує граничного роз­міру доходу (у 2015 році — 1710 грн). У деяких випадках граничний розмір доходу може збіль­шуватися;
  • ПСП надають із місяця, у якому одержа­на заява працівника. Якщо він претендує на будь-який інший вид ПСП, окрім передбаче­ної пп. 1.1 ПКУ до заяви потрібно додати документи, передбачені Порядком № 1227;
  • якщо працівник має право на ПСП за де­кількома підставами, йому надають одну ПСП, що передбачає її найбільший розмір (пп. 3.1 ПКУ). Із цього правила існує виняток для ди­тячих ПСП:
  • їх надають до кінця року, у якому ди­тині виповнюється 18 років (а в разі її смерті до 18 років — до кінця року, у якому настала смерть);
  • розмір дитячих ПСП визначають як добу­ток розміру ПСП і кількості дітей;
  • право на ПСП мають обидва батьки. Однак при цьому один із них може скористатися ПСП, якщо його дохід не перевищує загальної межі (1710 грн),а  для другого -гра­ничний дохід визначають як добуток загальної межі й кількості дітей;
  •  для працівників, які мають двох і більше дітей віком до 18 років, один з яких інвалід, ПСП під­сумовується (на дитину-інваліда надається ПСП у розмірі 150% від загальної пільги, а на інших дітей надають ПСП у розмір 100% від загальної пільги).

Ставки податку

Дохід у вигляді зарплати обкладають податком на доходи за ставкою 15% (20%) усе залежить від розміру місячної бази оподаткування (БОзп):

  • якщо вона не перевищує 10 мінзарпла’ (у 2015 році — 12180 грн), то дохід оподаткову ють за ставкою 15%;
  • якщо більше — із суми перевищення дове деться сплатити податок за ставкою 20%.

 

Зверніть увагу!

До 2015 року з доходу понад 10 мінзарплат сплачували податок за ставкою 17%.

Із 2015 року із зарплати шахтарів по­даток сплачують за ставкою 15% (20%) — спецставку 10% скасовано.

Диференційовану ставку 15%(20%) застосовують не лише до доходів у вигляді зарплати, а до всіх доходів для яких ПКУ спецставки не встановлено. Із точки зору практики це означає: вирішуючи питання про ставку податку, потрібно брати до уваги не лише нараховану працівнику зарплату, але й інші доходи, до яких застосовують вста­новлені п. 167.1 ПКУ ставки (зокрема, виплати за цивільно-правовими договорами).
Сплата податку й відображення в звітності

Його сплачують одночасно з виплатою зарплати, а за нарахованою, але не виплаченою зарплатою — не пізніше 30 к.дн., що настають за місяцем її нарахування.

У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ дохід у вигляді зарплати відображають з ознакою доходу «101».

Військовий збір
1)  об’єктом обкладення збором є доходи.

*Військовий збір — тимчасовий збір, який з’явився торік (із 03.08.14 г.),

зг. ст. 163 ПКУ —  усі доходи, які є об’єктом обкладення податком на доходи.  Військовий збір треба платити із:

— зарплати;

— лікарняних (й із суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, і суми допо­моги з тимчасової непрацездатності);

— Із суми допомоги у зв ‘язку з вагітніс­тю та пологами військового збору не утримують (адже із цієї допомоги не утримують податку на доходи на підставі пп. 165.1.1 ПКУ).

Військовий збір утримують із суми нарахо­ваної зарплати без її зменшення на суму єди­ного внеску;

2)  збір утримують за ставкою 1,5%;

3)  переказати збір до бюджету потрібно в ті самі строки, що й податок на доходи.

Звітувати за цим збором будемо почина­ючи з І кварталу 2015 року в оновленому Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ (затвер­джено наказом № 4).

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

 

Розрахунки з персоналом з оплати праці та розрахунки з депонен­тами відображають на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». При цьому:

  • на субрахунок 661 «Розрахунки із заробітної плати» потрапляють усі виплати, що належать до ФОП (основна й додаткова зарплати, інші за­охочувальні та компенсаційні виплати);
  • на субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами» відображайте, зокрема, лікарняні (оплату перших п’яти днів і власне допомогу).

Аналітичний облік розрахунків здійснюйте за кожним працівником, видами виплат і утримань.

Для обліку розрахунків із бюджетом із по­датку на доходи використовуйте субрахунок 641 «Розрахунки за податками», а з військо­вого збору — субрахунок 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». Для обліку розра­хунків із єдиного внеску — субрахунок 651 «За розрахунками за загальнообов’язковим дер­жавним соціальним страхуванням».

Видатки на оплату пра­ці в бухгалтерському обліку можуть або вклю­чатися до витрат періоду, або брати участь у формуванні первісної вартості активів (запасів, у т.ч. готової продукції, необоротних активів). Усе залежить від виконуваної працівником, якому нараховують зарплату, роботи.

Більша частина витрат на оплату праці та єди­ний внесок щодо нарахувань формує витрати операційної діяльності підприємства.

Витрати в частині нарахованого єдиного внеску потрапляють на ті самі рахунки, на яких відобра­жають зарплату.

Схема проводок нарахування зарплати на рахунках бухобліку

 

Підприємство використовує Схема проводок
Тільки рахунки 8 класу Дт 81 Кт 66 — нараховано зарплату;Дт 82 Кт 651 — нараховано єдиний внесок;Дт 23 Кт 81, 82 — витрати на оплату праці та єдиного внеску виробничого й загальновиробничого персоналу віднесено на собівартість; Дт 79 Кт 81, 82 — віднесено на фінрезультати витрати на оплату праці й нараховано єдиний внесок іншого персоналу підприємства
Тільки рахунки 9 класу Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 66 — нараховано зарплату;Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 651 — нараховано єдиний внесок;Дт 23, 90 Кт 91 — віднесено на собівартість витрати на оплату праці та єдиний внесок загальновиробничого персоналу;Дт 79 Кт 92, 93, 94 — віднесено на фінрезультати витрати на оплату праці та єдиний внесок іншого персоналу підприємства
Рахунки 8 і 9 класів Дт 81 Кт 66 — нараховано зарплату;Дт 82 Кт 651 — нараховано єдиний внесок;Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 81, 82 — віднесено на відповідні рахунки витратиіз зарплати й суми єдиного внеску.

Далі все як і при використанні тільки рахунків 9 класу

 

Підприємства повинні формувати забезпечення майбутніх опера­ційних витрат на оплату відпусток пра­цівникам. Для цього використовують субра­хунок 471 «Забезпечення виплат відпусток».

 

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ЗАРПЛАТИ

З 2015 року об’єкт обкладення для податку на прибуток — це прибуток з джерелом походження з України й за її межами, отриманий шляхом коригування фінрезультату до оподатку­вання, визначеного у фінзвітності підприєм­ства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на передбачені р. III ПКУ різниці (пп. 134.1.1 ПКУ).

ПКУ не передбачає жодних коригувань для зарплатних витрат (це стосується й видатків на створення резерву відпусток). А тому щодо від­несення зарплатних витрат у податковому облі­ку сміливо орієнтуйтеся на бухгалтерський.

 

ІНДЕКСАЦІЯ ЗАРПЛАТИ

Протягом останнього року Держкомстат щомісяця фіксує інфляцію. Як наслідок, у працівників виникає право на індексацію.

Стаття 33 Закону про оплату праці дає чітку вказівку: у період між пере­глядом розміру мінзарплати індивідуальна зарплата підлягає індексації згідно із чин­ним законодавством. А значить, робото­давець зобов’язаний індексувати зарплату працівників.

Чи можливо уникнути індексації?

Спосіб перший (простіший, але дорожчий): підвищувати зарплату кожні три місяці. Саме з та­кою періодичністю може настати право на індек­сацію. Важливий нюанс: сума підвищення зарпла­ти має перевищувати суму індексації, право на яку може виникнути в місяці підвищення зарплати. Інакше доведеться визначати фіксовану індекса­цію, а це лише ускладнить життя бухгалтеру.

Спосіб другий (складніший, але дешевший): підвищувати заробітну плату щомісяця (кожні два місяця), хоча б на 1 грн, кожне таке підвищення робить місяць базовим.

НАРАХОВАНА ЗАРПЛАТА У 2015 році: КОЛИ ПЛАТИТИ ПОДАТКИ

Податок, збір, внесокВидвиплати Строки сплати Норма
Податок на доходи та військовий збір Єдиний внесок
Нарахування Утримання
Виплата зарплати в грошовій формі
Нараховано зарплату (і за першу, і за другу половину місяця):
— кошти отримано з поточного рахунку Одночасно з одержанням коштів Одночасно з одержанням коштів Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним пп. 168.1.2, пп. 1.4 п. 16і підрозділу 10 р. XX ПКУ, ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, пп.пп. 4.3.6, 4.3.7 та 4.4.2 Інструкції № 455
— гроші перераховано на картковий рахунок працівника Одночасно з пере­рахуванням кош­тів на картковий рахунок Одночасно з пе­рерахуванням коштів3 Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним
— кошти видано з готівкової виручки підприємства Протягом наступного банківського дня за днем такої виплати У день виплати зарплати3 Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним пп. 168.1.4, пп. 1.4 п. 16і підрозділу 10 р. XX ПКУ, ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, пп.пп. 4.3.6, 4.3.7 та 4.4.2 Інструкції № 455
Виплачено допомогу з тимчасової непрацездат­ності працівника5 Одночасно з одержанням коштів Одночасно з одержанням коштів3 Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним п. 11 ч. 1 ст. 4, п. 4 ч. 1 ст. 7, ч. 12 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.10 Інструкції № 455
Виплачено допомогу у зв’яз­ку з вагітністю та пологами
1  Єдиний внесок підлягає сплаті, незалежно від фінансового стану платника. Причому зобов’язання зі сплати єдиного внеску пріоритетніші (окрім зобов’язань із виплати зарплати (доходу)) зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, заборгованості перед іншими кредиторами (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).2  3 01.01.15 р. база нарахування єдиного внеску — сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати.3  У разі виплати авансу сплачують авансові платежі з єдиного внеску в сумі не менше 1/3 суми виплачуваної зарплати. Якщо за­явлена до перерахування сума єдиного внеску буде менше цієї величини, у банк необхідно надати оригінал довідки-розрахунку, погодженої з органами ПФУ. Однак у зв’язку з введенням до ставок єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, фіскали зверну­лися до банків із проханням не перевіряти відповідність сплачуваних сум єдиного внеску 1/3 виплачуваної зарплати (див. лист ДФС України від 29.01.15 р. № 1787/5/99-99-17-03-01-16).

4  У випадку, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день, граничним терміном сплати вважаєть­ся перший наступний робочий день (п. 4.10 Інструкції № 455).

5  На період до 1 січня 2023 року підприємства суднобудівної промисловості (клас 30.11, клас 33.15 КВЕД ДК 009:2010) звільня­ються від сплати єдиного внеску на суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду страхування від непра­цездатності (абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Виплата зарплати в натурформі
Нараховано зарплату в натурформі, а потім видано товар працівнику (у строки, передбачені в колдоговорі) Не пізніше наступного банківського дня після видачі товару Одночасно з виплатою натурзарплати в повній сумі Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок не пізніше 28 числа наступного місяця пп. 168.1.4, пп. 1.4 п. 16′ підрозділу 10 р. XX ПКУ, абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, пп.пп. 6, 7 пп. 4.3.7 та п. 4.10 Інструкції № 455
Зарплату в натурформі виплачено в серединімісяця, тобто до її нарахування (фактично аванс) Одночасно з видачею товарів3 пп. 168.1.4, пп. 1.4 п. 16′ підрозділу 10 р. XX ПКУ, абз. 1, 2 ч. 8 ст. 9 Законупро ЄСВ, пп.пп. 6, 7 п. 4.3 та п. 4.10 Інструкції № 455
Натурзарплату нараховано, але не виплачено Не пізніше ЗО календарного дня після закінчення звітного місяця Не пізніше 20 числа місяця4, наступного за звітним, крім гірничихпідприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок не пізніше28 числа наступного місяця пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5, пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 р. XX ПКУ, ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, пп. 6 п. 4.3 та п. 4.10 Інструкції № 455