Аліменти

6166
алименты
алименты

Аліменти

Право на аліменти належить:

— тому із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (ч. 2 ст. 75 СКУ);

— особі, яка після розірвання шлюбу, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги, а її колишній чоловік (дружина) може надавати матеріальну допомогу (ч. 2 ст. 76 СКУ);

— вагітній дружині, а також дружині з якою проживає дитина (до досягнення дитиною трьох років) — ст. 84 СКУ;

— чоловіку, з яким проживає дитина (до досягнення дитиною трьох років) — ст. 86 СКУ;

— одному із подружжя ( у т.ч. працездатному), який проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитись без постійного стороннього догляду, і опікується нею (ч. 1 ст. 88 СКУ). Це стосується і жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, але з одним із них проживає їхня дитина (ч. 2 ст. 91 СКУ);

— непрацездатній жінці або чоловіку, які не перебувають у шлюбі між собою, але тривалий час проживали однією сім’єю, а непрацездатність настала під час спільного проживання (ст. 91 СКУ);

— неповнолітній дитині (ст. 180 СКУ);

— повнолітній непрацездатній дитині (ст. 198 СКУ);

— повнолітній дитині, яка продовжує навчатись (до досягнення 23 років) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, якщо батьки взмозі надавати матдопомогу (ст. 199 СКУ);

— непрацездатним батькая, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СКУ);

— за певних умов іншим членам сім’ї та родичам, (ст. ст. 265-270 СКУ). Наприклад, повнолітні внуки, правнуки зобов’язані утримувати непрацездатних бабусю, дідуся, прабабусю, прадідуся, які потребують матеріальної допомоги і якщо в них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, а повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу;

— непрацездатним родичам та іншим особам, із якими особа проживала до досягнення нею повноліття, але не менше 5 років, за умови, що вона може надавати матеріальну допомогу (ст. 271 СКУ).

*  — родичі -бабуся, дідусь, прабабуся та прадідусь, повнолітні сестри та брати;

— члени сім’ї — мачуха, вітчим, які проживають однією сім’єю з малолітніми або неповнолітніми пасинком, падчеркою;

— інші особи — особи, в сім’ї яких виховується дитина. Наприклад, тітка, дядько, двоюрідні брати і сестри, а також сусуди чи інші сторонні особи (п. 4 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.06 р. № 3).

Щоб отримати аліменти потрібно звернутись до суду з позовною заявою (п. 15 Пленуму № 3).

Розмір аліментів не може бути меншим ніж 30% від розміру рожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте, це не стосується аліментів, які призначаються судом у твердій грошовій сумі. Стігнення аліментів з боржника не повинно перевищувати 50% розміру його заробітної плати (ч. 3 ст. 184 Закону про виконавче провадження, ст. 128 КЗпП). В разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати зарплати боржнику не може перевищувати  70% (ч. 4 ст. 70 Закону про виконавче провадження).

Обставини, що впливають на розмір аліментів для дитини:

— стан здоровья та матеріальне становище дитини;

— стан здоровья та матеріальне становище платника аліментів;

— наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

— інші обставини, що мають істотне значення.

Є три способи сплати аліментів на дитину:

1) сплата аліментів по договору між батьками;

2) добровільна сплата аліментів;

3) стягнення аліментів за рішенням суду.

Договір між батьками на сплату аліментів потрібно засвідчити нотаріально. В ньому викласти розмір, строки, подяток виплати та підстави цільового використання аліментів.

При добровільній сплаті платник усвідомлює свою відповідальність, та самостійно вирішує сплачувати аліменти на утримання дитини. Але потрібно пам’ятати, що розвір аліментів не повинен перевищувати 50%(70%) заробітку. Виплата аліментів може бути одним із способів:

— перерахована на банківський рахунок (депозитний рахунок, відкритий на ім’я дитини);

— поштовим переказом;

— автоматично відраховані із зарплати;

— особисто передані («із рук в руки»).

При стягненні за рішенням суду, то аліменти відраховує сам платник, або замість нього це робить роботодавець, якщо на руках буде відповідне рішення суду.