РЕГІОНАЛЬНИЙ СПІВРОБІТНИК ЇДЕ У ВІДРЯДЖЕННЯ
На сьогодні ні Податковий кодекс України, ні Кодекс законів про працю України не містять тлумачення терміна «відрядження». Абз. 1 п. 1 p. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон у редакції наказу Мінфіну України від 17.03.11 р.№ 362 дає визначення цьому поняттю. Для госпрозрахункових підприємств Інструкція про відрядження — довідковий норматив (див. листи ДПАУ від 07.09.11 р. № 10077/5/15-1216 та від 31.03.12 р. № 5742/6/15-1415). Службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Зверніть увагу! Коли підрозділ підприємства знаходиться в іншій місцевості, то місцем постійної роботи працівника називають той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом) — п. 2 p. І Інструкції про відрядження. Радимо прописати трактування відрядження в Положенні про відрядження.
Щоб поїздка регіональних колег стала відрядженням, керівнику офісу слід видати наказ. Працівнику треба видати аванс на відрядження — гроші можна перерахувати на банківську платіжну картку колеги або зробити на його ім’я банківський переказ (це нормативно не заборонено) (ст. 121 КЗпП).
По завершенні відрядження працівник протягом п’яти банківських днів від дня, наступного за днем закінчення відрядження, повинен відзвітувати за виданими коштами (п. 170.9 ПКУ). Для цього йому слід подати в бухгалтерію Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 24.12.13 р. № 845, разом із відповідними підтвердними документами. Цілком допустимо, що Звіт направлять поштою в головний офіс (для надійності скористайтеся експрес-відправленням). Відряджений працівник повинен повернути невикористану частину авансу, перерахувавши її на рахунок фірми.
