Що робити, коли працівника викликали до суду

Що робити, коли працівника викликали до суду

Роботодавець зобов’язаний надати співробітнику вихідний на час участі в судовому засіданні. Із цією метою він має видати відповідний наказ та постави­ти відмітку в табелі обліку використання ро­бочого часу. Середній заробіток у день участі працівника в судово­му засіданні оплачують не завжди.

Підставою для оформлення від­сутності працівника на роботі з метою його участі в судовому засіданні є повістка про виклик до суду. Залежно від характеру судового процесу працівника можуть виклика­ти іншим способом.

Так, у цивільному процесі судові повістки надсилають поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів (ч. 5 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України, далі — ЦПК). В адміністративному та кримі­нальному процесах судовий виклик можуть направити також шляхом надсилання тексту повістки факсимільним повідомленням (фак­сом, телефаксом), електронною поштою чи те­лефонограмою (ч. З ст. 33 Кодексу адміністра­тивного судочинства України, далі — КАС, ч. 1 ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України, далі — КПК).

Але незалежно від того, чи надав працівник повістку про виклик до суду, радимо отримати від такого співробітника заяву з відповідним про­ханням увільнити його від роботи. Якщо повіст­ку надіслано факсом, то до заяви долучається її копія. Якщо ж виклик прийшов телефоном, то радимо працівнику вказати в заяві роботодавцю прізвище та посаду особи, яка здійснила виклик, найменування та адресу суду, до якої його кли­чуть, найменування (номер) провадження, у рамках якого здійснюється виклик, свій проце­суальний статус (свідок, учасник тощо), у якому він перебуває, час та дату засідання, для участі в якому його викликають.

На підставі означеної заяви керівник підпри­ємства має видати наказ про увільнення від ро­боти такого працівника. У цьому документі слід прописати, потрібно зберігати середній за­робіток за працівником на час його відсутності на роботі чи ні.

За особами, яких викликають у спра­вах про адмінправопорушення як по­терпілих, свідків, експертів чи пере­кладачів, зберігають середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв ‘язку з явкою в орган (до посадової осо­би), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 275 Кодексу України про адміністра­тивне правопорушення).

В інших категоріях судових справ окремі учас­ники судового процесу мають право отримати компенсацію витрат, які вони понесли у зв’язку з явкою до суду. Однак такі виплати здійснюють або за рахунок сторін судового процесу (пози­вача чи відповідача) чи держбюджету.

Ч. 3 ст. 86 ЦПК передбачає, що добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсацію за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціаліс­там, перекладачам, експертам сплачує сторо­на, не на користь якої ухвалено судове рішення, тобто той, хто програв. Ідеться про цивільні, зе­мельні, трудові спори. При цьому компенсацію за втрачений заробіток обчислюють пропорційно від розміру середньомісячного заробітку. На бюд­жетне відшкодування виклику свідків можна очі­кувати в тих випадках, коли той здійснено в спра­вах окремого провадження за ініціативою суду, а також у випадках звільнення сторін від сплати судових витрат або зменшення їх розміру (ч. 4 ст. 86 ЦПК).

Так само вирішено питання і відшкодування витрат, пов’язаних із залученням свідків, спе­ціалістів чи перекладачів в адміністративних справах (ст. 92 КАС). Зокрема, свідкам опла­чують проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту.

Якщо ж ідеться про виклик свідка під час роз­гляду кримінальної справи, то відповідні витрати несе та сторона криміналь­ного провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків (ч. 1 ст. 122 КПК). Свідкам опла­чують проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсацію за втрачений заробіток. Розмір останньої обчислюють аналогічно до правил, установлених ЦПК (ч. З ст. 122 КПК).

Таким чином, законодавство не зобов’язує виплачувати працівнику зарплату за час його участі в судовому засіданні як свідка в рамках цивільного, кримінального чи адміністративно­го процесу. Відповідний обов’язок з’являється в роботодавця, лише якщо його підлеглий за­лучений як свідок до розгляду справи про ад­міністративне правопорушення.

Суму компенсації (відшкодування) за втрачений заробіток обчислюють за кожну годину пропорційно до серед­ньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абз. З п.2 Порядку обчислен­ня середньої заробітної плати, затвердже­ного постановою КМУвід 08.02.95 р. № 100. Загальний розмір виплати не може переви­щувати суму, розраховану за відповідний час виходячи з трикратного розміру мінзарплати (п.2 Інструкціїпро порядок і роз­міри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викли­каються до органів досудового розсліду­вання, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим уста­новам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спе­ціалістів, затвердженої постановою КМУ від 01.07.96 р. № 710).

Перебування пра­цівника в статусі обвинуваченого, підсудного чи підозрюваного не дозволяє зберігати за ним середній заробіток. Якщо згодом буде встанов­лено, що його засудження, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопору­шення, взяття і тримання під вартою чи відсто­ронення від роботи (посади) були незаконними, то на компенсацію такий співробітник може очі­кувати вже за рахунок держбюджету. Відповідні процедури врегульовані Законом України » Про порядок відшкодування шкоди, завданої грома­дянинові незаконними діями органів, що здійс­нюють оперативно-розшукову діяльність, ор­ганів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР.

А у випадку, коли працівник є в справі про адмінправопорушення особою, яку притягають до адміністративної відповідальності, то відсут­ність його на роботі під час розгляду справи буде обґрунтованою, але за таким працівником не зберігається середній заробіток.

Відсутність працівника на роботі у зв’язку з участю в судовому засіданні треба, відповідно, зафіксувати й у табелі. Так, якщо за співробіт­ником не зберігається середній заробіток за цей час, то в табелі радимо поставити відмітку «І» (або цифрами «30»), що означає інші при­чини неявок. У разі, коли працівнику зберіга­ють середній заробіток, — «ІН» (або цифрами «22») — інший невідпрацьований час, передба­чений законодавством. До речі, щодо останньо­го — таку відмітку радили робити й спеціалісти Мінсоцполітики України в листі від 15.10.10 р. № 320/13/116-10.