Довіреність на отримання ТМЦ скасовано

13318

Довіреність на отримання ТМЦ скасовано. Чим її замінити?

Повноваження особи на здій­снення госпоперації (а саме отримання товарно-матеріальних цінностей за договором) можуть бути підтверджені довіреністю, виданою відповід­но до вимог Цивільного кодексу України, пись­мовим договором, актом органу юрособи тощо. А керівник виконавчого органу підприємства вправі одержувати цінності без довіреності.

До кінця 2014 року відпуск покупцям чи передання одержувачам сировини, матеріалів. товарів, основних засобів, інших товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, грошових документів і цінних паперів супрово­джувався наданням постачальнику довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Порядок їх оформлення та видачі встановлювала Інструкція про порядок реєстрації виданих, повер­нутих і використаних довіреностей на одержан­ня цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. №99.

Але з 01.01.15 р. цей нормативний акт канув у Лету. І все завдяки наказу Мінфіну України від 30.09.14 р. №987.

Скасування Інструкції № 99 дозволило уніфікувати правила видачі довіренос­тей, адже це зняло певні обмеження та особливості, які були встановлені для довіреностей на отримання ТМЦ. Крім цьо­го, це розширило можливості юрособи щодо уповноваження осіб на одержання матцінностей.

П.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено­го наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88, доповнено нормою. яка стверджує, що на здійснення госпоперації повно­важення особи, яка в інтересах юрособи або фіз-особи-підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, гроші, цінні папери та інші ТМЦ згідно з договором, підтверджують відповід­но до законодавства.

Як приклад такого підтвердження названо пись­мовий договір, довіреність, акт органу юрособи тощо.

Далі детальніше розглянемо альтернативні до­кументи, які тепер підтверджують повноваження особи на одержання ТМЦ за договором.

Довіреність

Ідеться про «звичайну» довіреність,
тож її видають та оформляють згідно зі ст.ст. 244—250
ЦКУ І це суттєво полегшить життя порівняно з
правилами видачі довіреностей на отримання ТМЦ
згідно з Інструкцією № 99. Побіжно озвучимо нові
правила оформлення довіреності для отримання
товар  за договором.-

  • Форма довіреності. Почнемо з форми довіре­ності. Вона повинна відповідати формі, у якій від­повідно до закону вчинено правочин. Тому, якщо контрагенти, укладаючи договір, домовилися про його нотаріальне посвідчення, то довіреності, які підтверджуватимутьправапредставниканави­конанняцьогодоговору,такожмаютьбутино­таріальнопосвідченими.

До нотаріуса варто піти також у разі видачі довіреності в порядку передоручення (ч. 2 ст. 245 ДКУ). Ця ситуація може виникнути, коли керів­ник філії» (який діє на підставі довіреності) упов­новажує працівника філії (іншу особу) отримати ТМЦ за договором. Аби не бігти до нотаріуса за но­таріальним посвідченням такої довіреності, потріб­но, щоб довіреність видало головне підприємство, керівник філії (відокремленого підрозділу).

Видавати довіреність від імені юрособи вправі її орган або інша особа, уповноважена на це установчими документами юрособи (ст. 246 ЦКУ). Нагадаємо, раніше п. 5 Інструкції №99 вимагав, аби на довіреності красувався підпис керівника та головбуха підприємства або їх заступників та осіб, які на те уповноважені керівником підприємства.

  • Зміст довіреності. У довіреності чітко визна­чають юридичні дії, які належить учинити пред­ставнику. Звісно, вони повинні бути правомірними, конкретними та здійсненними.

У тексті довіреності вказують місце й дату її скла­дання, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживан­ня представника (можна вказати також посаду, яку він займає) і повне найменування юрособи. яка уповноважує представника. її місцезнаходження та податковий номер.

Тепер видати довіреність на отриман­ня ТМЦ можна будь-якій особі. Тобто

така особа може ц не працювати на підприємстві, що видало цю   довіреність.

  • Строк довіреності. Строк,протягомякого чиннадовіреність,установлюютьуній.Якщож строкудовіреностіневстановлено,воназбері­гаєчинністьдоприпиненняїїдії.Прицьомуради­мострокдіїдовіреностізазначати словами. Його визначають роками, місяцями, тижнями, днями, а не настанням певної події.

Якщо довіреність видають у порядку передо­ручення — строк не повинен перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

У довіреності обов’язково потрібно вказати дату її вчинення. У протилежному випадку її вважати­муть нікчемною, тобто вона не створює юридич­них наслідків, крім тих, що пов’язані з її недійсніс­тю, а визнавати її недійсною в суді немає потреби (ст.ст.215,216,247 ЦКУ).

Тож тепер немає нормативних часових обмежень, які існували для довіреності на отримання ТМЦ. Тоді її дія обмежувалася десятьма днями, а на одержання цінностей, за які розраховувалися в порядку планових платежів або доставлених централізовано-кільцевими перевезеннями, — одним календарним місяцем (п. 8 Інструкції № 99).

Юрособа будь-коли вправі скасувати видану довіреність на отримання цінностей. Але про це одразу необхідно повідомити представника та ві­домих юрособі третіх осіб, для представництва пе­ред якими видано довіреність, тобто контрагентів (ч. 2 ст. 249 ЦКУ).

Якщо представник вчинив дії, передбачені довіреністю, до того як він довідався чи міг довіда­тися про її скасування — права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок цього, будуть чинні для юрособи, яка видала довіреність. Це пра­вило не застосовують, якщо третя особа (контр­агент) знала або могла знати про припинення дії довіреності.

Підприємство може розробити ло­кальний акт і прописати в ньому пра­вила видачі та використання довіре­ностей саме на отримання цінностей.

Письмовий договір

Положення № 88 у п. 2.5 зараховує письмовий до­говір до підтвердження повноважень на отримання ТМЦ. І це зрозуміло,адже представництво виникає на підставі договору (ч. 3 ст. 237 ЦКУ).

В абсолютній більшості випадків таким догово­ром є договір доручення. Відповідно до нього одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин. учинений повіре­ним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).

Пам’ятайте, на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність (ч. 1 ст. 1007 ЦКУ).