Довіреність на отримання ТМЦ скасовано. Чим її замінити?
Повноваження особи на здійснення госпоперації (а саме отримання товарно-матеріальних цінностей за договором) можуть бути підтверджені довіреністю, виданою відповідно до вимог Цивільного кодексу України, письмовим договором, актом органу юрособи тощо. А керівник виконавчого органу підприємства вправі одержувати цінності без довіреності.
До кінця 2014 року відпуск покупцям чи передання одержувачам сировини, матеріалів. товарів, основних засобів, інших товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, грошових документів і цінних паперів супроводжувався наданням постачальнику довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Порядок їх оформлення та видачі встановлювала Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. №99.
Але з 01.01.15 р. цей нормативний акт канув у Лету. І все завдяки наказу Мінфіну України від 30.09.14 р. №987.
Скасування Інструкції № 99 дозволило уніфікувати правила видачі довіреностей, адже це зняло певні обмеження та особливості, які були встановлені для довіреностей на отримання ТМЦ. Крім цього, це розширило можливості юрособи щодо уповноваження осіб на одержання матцінностей.
П.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88, доповнено нормою. яка стверджує, що на здійснення госпоперації повноваження особи, яка в інтересах юрособи або фіз-особи-підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, гроші, цінні папери та інші ТМЦ згідно з договором, підтверджують відповідно до законодавства.
Як приклад такого підтвердження названо письмовий договір, довіреність, акт органу юрособи тощо.
Далі детальніше розглянемо альтернативні документи, які тепер підтверджують повноваження особи на одержання ТМЦ за договором.
Довіреність
Ідеться про «звичайну» довіреність,
тож її видають та оформляють згідно зі ст.ст. 244—250
ЦКУ І це суттєво полегшить життя порівняно з
правилами видачі довіреностей на отримання ТМЦ
згідно з Інструкцією № 99. Побіжно озвучимо нові
правила оформлення довіреності для отримання
товар за договором.-
- Форма довіреності. Почнемо з форми довіреності. Вона повинна відповідати формі, у якій відповідно до закону вчинено правочин. Тому, якщо контрагенти, укладаючи договір, домовилися про його нотаріальне посвідчення, то довіреності, які підтверджуватимутьправапредставниканавиконанняцьогодоговору,такожмаютьбутинотаріальнопосвідченими.
До нотаріуса варто піти також у разі видачі довіреності в порядку передоручення (ч. 2 ст. 245 ДКУ). Ця ситуація може виникнути, коли керівник філії» (який діє на підставі довіреності) уповноважує працівника філії (іншу особу) отримати ТМЦ за договором. Аби не бігти до нотаріуса за нотаріальним посвідченням такої довіреності, потрібно, щоб довіреність видало головне підприємство, керівник філії (відокремленого підрозділу).
Видавати довіреність від імені юрособи вправі її орган або інша особа, уповноважена на це установчими документами юрособи (ст. 246 ЦКУ). Нагадаємо, раніше п. 5 Інструкції №99 вимагав, аби на довіреності красувався підпис керівника та головбуха підприємства або їх заступників та осіб, які на те уповноважені керівником підприємства.
- Зміст довіреності. У довіреності чітко визначають юридичні дії, які належить учинити представнику. Звісно, вони повинні бути правомірними, конкретними та здійсненними.
У тексті довіреності вказують місце й дату її складання, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання представника (можна вказати також посаду, яку він займає) і повне найменування юрособи. яка уповноважує представника. її місцезнаходження та податковий номер.
Тепер видати довіреність на отримання ТМЦ можна будь-якій особі. Тобто
така особа може ц не працювати на підприємстві, що видало цю довіреність.
- Строк довіреності. Строк,протягомякого чиннадовіреність,установлюютьуній.Якщож строкудовіреностіневстановлено,воназберігаєчинністьдоприпиненняїїдії.Прицьомурадимострокдіїдовіреностізазначати словами. Його визначають роками, місяцями, тижнями, днями, а не настанням певної події.
Якщо довіреність видають у порядку передоручення — строк не повинен перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
У довіреності обов’язково потрібно вказати дату її вчинення. У протилежному випадку її вважатимуть нікчемною, тобто вона не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з її недійсністю, а визнавати її недійсною в суді немає потреби (ст.ст.215,216,247 ЦКУ).
Тож тепер немає нормативних часових обмежень, які існували для довіреності на отримання ТМЦ. Тоді її дія обмежувалася десятьма днями, а на одержання цінностей, за які розраховувалися в порядку планових платежів або доставлених централізовано-кільцевими перевезеннями, — одним календарним місяцем (п. 8 Інструкції № 99).
Юрособа будь-коли вправі скасувати видану довіреність на отримання цінностей. Але про це одразу необхідно повідомити представника та відомих юрособі третіх осіб, для представництва перед якими видано довіреність, тобто контрагентів (ч. 2 ст. 249 ЦКУ).
Якщо представник вчинив дії, передбачені довіреністю, до того як він довідався чи міг довідатися про її скасування — права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок цього, будуть чинні для юрособи, яка видала довіреність. Це правило не застосовують, якщо третя особа (контрагент) знала або могла знати про припинення дії довіреності.
Підприємство може розробити локальний акт і прописати в ньому правила видачі та використання довіреностей саме на отримання цінностей.
Письмовий договір
Положення № 88 у п. 2.5 зараховує письмовий договір до підтвердження повноважень на отримання ТМЦ. І це зрозуміло,адже представництво виникає на підставі договору (ч. 3 ст. 237 ЦКУ).
В абсолютній більшості випадків таким договором є договір доручення. Відповідно до нього одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин. учинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).
Пам’ятайте, на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність (ч. 1 ст. 1007 ЦКУ).